Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2018-3-28Ключові слова:
ішемічний інсульт, індекс Бартел, артеріальна гіпертензія, прогностична модельАнотація
Мета роботи — визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік після ішемічного інсульту шляхом розробки математичної моделі прогнозу.
Матеріали і методи. Оцінено неврологічний та функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік — (67,4 ± 0,7) року) з первинним ішемічним інсультом та первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті — за індексом Бартел (ІБ). Когнітивний статус визначали за шкалою MMSE. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Застосовували добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації через кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Варіабельність систолічного і діастолічного АТ визначали за допомогою стандартного відхилення протягом 6 діб, а також за період з першої до третьої та з третьої до шостої доби.
Результати та обговорення. Через рік після інсульту медіана значень ІБ становила 85 балів, мінімальне значення — 45 балів, максимальне — 100 балів, перший квартиль — 75 балів, третій квартиль — 95 балів. При визначенні прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані 105 хворих з неврологічним дефіцитом середнього (82) і тяжкого (23) ступеня. Зі 161 показника, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 18 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв’язок з балом за ІБ через рік, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (10 кроків), незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік у хворих із середньотяжким і тяжким ішемічним інсультом визначено: тривалість АГ (коефіцієнт В = –0,11), товщина комплексу інтима — медіа (В = –7,62), бал за ММSE (В = +0,19), стать (В = –2,13), прийом сартанів у комбінації з антагоністами кальцію або як монотерапія (В = –1,31), досягнення цільового АТ при антигіпертензивній терапії (її ефективність) (В = +2,95); константа — 7,43. Отримана модель має чутливість 95,3 %, специфічність — 88,9 %, діагностичну точність — 93,4 %, площа під ROCкривою –0,926 (95 % довірчий інтервал 0,881 — 0,972).
Висновки. Основні завдання на етапі реабілітації пацієнтів для досягнення мінімального функціонального обмеження через рік у разі середньотяжкого та тяжкого ішемічного інсульту — запобігання прогресуванню атеросклеротичного процесу, поліпшення когнітивних функцій та досягнення ефективності лікування первинної АГ.
Посилання
Arterialna hipertenziia. Onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. MOZ Ukrainy, 2012. Arteryalnaia hypertenzyia. 2012;1 (21). http://www.mif-ua.com/archive/article/26383 (Ukrainian).
Arterialna hipertenziia. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, ekstrenoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy, 2012. Novosty medytsynы y farmatsyy. 2012;11 (421). http://www.mif-ua.com/archive/article/31084 (Ukrainian).
Byuyul A, Tsefel P. SPSS: iskusstvo obrabotki informatsii. Analiz statisticheskih dannyih i vosstanovlenie skryityih zakonomernostey. DiaSoft, 2005:608 (Russian).
Heletiuk Yu.L., Cherenko TM. Funktsionalne vidnovlennia khvorykh z hostrym ishemichnym insultom ta yoho zalezhnist vid variabelnosti arterialnoho tysku. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal. 2018;1 (105):11-16 (Ukrainian).
Ishemichnyi insult (ekstrena, pervynna, vtorynna (spetsializovana) medychna dopomoha, medychna reabilitatsiia. Unifikovanyi klinichnyi protokol medychnoi dopomohy. MOZ Ukrainy, 2012. http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2012_602/2012_602dod4ykpmd.pdf (Ukrainian).
Cherenko TM, Heletiuk Yu.L. Rol pokaznykiv dobovoho monitoruvannia arterialnoho tysku ta yoho variabelnosti u prohnozuvanni naslidkiv hostroho ishemichnoho insultu. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2018;1:13-20 (Ukrainian).
Cherenko TM, Heletiuk Yu.L., Trepet LM. Kohnityvni porushennia, yikh dynamika ta struktura u hostromu i vidnovnomu periodakh insultu zalezhno vid tiazhkosti i tryvalosti arterialnoi hipertenzii. Medychna nauka Ukrainy. 2017;3-4:22-27 (Ukrainian).
Brott T, Adams HP. Jr., Olinger CP et al. Measurements of acute cerebral infarction: A clinical examination scale. Stroke. 1989;20:864-870.
Feigin VL et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2016;15(9):913-924.
Folstein MF, Folstein SE, Fanjiang G. Mini-mental state examination: clinical guide. Lutz: Psychological Assessment Resources, 2001:73.
Larose DT. Data Mining methods and models. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., 2006:322.
Madden KP, Karanjia PN, Adams HP. Jr., Clarke WR. Accuracy of initial stroke subtype diagnosis in the TOAST study. Trial of ORG 10172 in Acute Stroke Treatment. Neurol. 1995;N 11:75-79.
Mahoney FI, Barthel DW. Functional evaluation: The Barthel indeх. Md State Med J. 1965;14:61-65.
Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K.; Task Force Members. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013;31(7):1281-357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.
Narasimhalu K, Ang S, DeSilva DA et al. The prognostic effects of poststroke cognitive impairment no dementia and domain-specific cognitive impairments in nondisabled ischemic stroke patients. Stroke. 2011;42(4):883-888. doi: 10.1161/STROKEAHA.110.594671.
Ntaios G, Faouzi M, Ferrari J et al. An integer-based score to predict functional outcome in acute ischemic stroke: the ASTRAL score. Neurol. 2012;78 (24):1916-1922. doi: 10.1212/WNL.0b013e318259e221.
O’Donnell MJ, Fang J, D’Uva C et al. The PLAN score: a bedside prediction rule for death and severe disability following acute ischemic stroke. Arch Intern Med. 2012;172:1548-1556.
Ogedegbe G, Pickering T. Principles and techniques of blood pressure measurement. Cardiol Clin. 2010;28(4):571-586. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006
Schiemanck SK, Kwakkel G, Post MW et al. Predicting long-term independency in activities of daily living after middle cerebral artery stroke. Stroke. 2006;37:1050-1054.
Steyerberg EW, Moons KG.M., van der Windt DA et al. Prognosis Research Strategy (PROGRESS) 3: Prognostic Model Researc. PLoSMed. 2013;10(2). e1001381. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001381.