Гетерогенність пацієнтів з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка за клінічним профілем та структурно-функціональним станом серця і артерій залежно від наявності діагностичних критеріїв Європейськ

Анотація

Мета роботи — визначити частоту наявності критеріїв серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ), встановлених Європейським товариством кардіологів (ЄТК) 2016 р., у симптоматичних пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у клінічній практиці та оцінити та їх зв’язок з клінічним профілем і структурно­функціональним станом серця та артерій.

Матеріали і методи. До дослідження залучили 103 хворих віком від 43 до 85 років із симптомами та ознаками СН, АГ та ФВ ЛШ ³ 50 %, які мали ознаки діастолічної дисфункції за даними допплерехокардіографії (допплер­ЕхоКГ). Досліджували рівень N­термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT­proBNP) імуноферментним методом. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно­феморальну) (ШППХкф) визначали за допомогою апланаційної тонометрії. Вимірювали товщину задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перегородки, кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний індекс ЛШ, індекс маси міокарда ЛШ, індекс об’єму лівого передсердя і ФВ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, максимальну швидкість раннього (Е) та пізнього (А) діастолічного наповнення ЛШ, співвідношення швидкостей Е/А, швидкість діастолічного руху септальної та латеральної ділянок фіброзного кільця мітрального клапана, середнє значення е¢, відношення Е/е¢, швидкість трикуспідальної регургітації, час сповільнення раннього діастолічного наповнення та ізоволюмічного розслаблення ЛШ, систолічний тиск у легеневій артерії. Хворим з показником Е/е¢ 9 — 13 у стані спокою проводили діастолічний стрес­тест.

Результати та обговорення. В 11 (10,6 %) пацієнтів СН зі збереженою ФВ ЛШ за алгоритмом ЄТК була відсутня (група 1), у 28 (30,4 %) хворих були наявні структурні критерії та відсутні функціональні (група 2), у 64 (69,5 %) осіб були три критерії СН за алгоритмом ЄТК (група 3). Підвищений тиск наповнення ЛШ установлено у 35 (54,6 %) пацієнтів групи 3 без фібриляції передсердь (ФП) та у 7 (26,9 %) — групи 2, нормальний — у всіх пацієнтів групи 1 і 7 (26,9 %) — групи 2, не визначено — у 4 (36,3 %) осіб групи 1 та 12 (46,1 %) — групи 2 (усі р < 0,01). ФП була наявна у 29 (45,3 %) пацієнтів групи 3 та у 2 (7,1 %) — групи 2 (р < 0,01). Збільшення систолічного тиску в легеневій артерії відзначено у 52 (81,2 %) хворих групи 3 та 4 (14,2 %) — групи 2 (р < 0,01). Дилатація правого шлуночка була найбільшою в групі 3 порівняно з групами 2 та 1 (р < 0,01 та р < 0,05). ШППХкф у групах 1 та 2 була порівнянною, у групі 3 — більшою, ніж у групах 1 та 2 (усі р < 0,01). Значення Е/е¢ при фізичному навантаженні становило понад 13 у 78,5 % пацієнтів групи 2 та 18,2 % групи 1 (р < 0,01). У групах 2 та 3 відзначено збільшення рівня NT­proBNP — відповідно (438,4 ± 97,2) і (1057,3 ± 157,0) пг/мл, тоді як у групі 1 цей показник становив (199,7 ± 17,2) пг/мл (усі р < 0,01).

Висновки. У 70 % пацієнтів з АГ і клінічними ознаками СН визначено як структурні, так і функціональні критерії СН зі збереженою ФВ ЛШ за рекомендаціями ЄТК (2016), що асоціюється із підвищенням тиску наповнення ЛШ, ФП — у 45 %, легеневою гіпертензією — у 52 (81,2 %), з дилатацією правого шлуночка — у 81,0 % і зростанням на 27 % ШППХкф на відміну від порівнянних за віком і статтю пацієнтів з АГ без СН. Пацієнти з АГ з наявністю лише двох структурних критеріїв СН зі збереженою ФВ ЛШ та відсутністю функціональних (30 % випадків), відрізняються від пацієнтів з АГ без СН вищим рівнем NT­proBNP, зростанням Е/е¢ при фізичному навантаженні (85 % випадків) при порівнянній тяжкості клінічних ознак СН.