Порівняльна клінічна характеристика хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від стану когнітивної функції

Автор(и)

  • L. G. Voronkov ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ, Україна
  • A. S. Solonovych ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ, Україна
  • A. V. Liashenko ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ, Україна
  • I. L. Revenko ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ, Україна
  • L. S. Mkhitaryan ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/HV2018-3-52

Ключові слова:

серцева недостатність, когнітивна функція, нейропсихологічне тестування, якість життя, депресія

Анотація

Мета роботи — з’ясувати клінічні чинники, асоційовані з наявністю когнітивної дисфункції (КД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали і методи. Обстежено 124 хворих віком від 18 до 75 років з ХСН II — IV функціонального класу за критеріями Нью­Йоркської асоціації серця (NYHA). Когнітивну функцію оцінювали за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Кількість балів за шкалою MMSE £ 26 свідчила про наявність КД. Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, оцінювали якість життя за опитувальником MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), розраховували індекс побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI), проводили тест із 6­хвилинною ходьбою, імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну­6, N­термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду та інсуліну), ультразвукову діаг­ностику вазодилатаційної функції ендотелію (потокозалежна вазодилатація (ПЗВД)) плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією.

Результати та обговорення. У 85 (68,6 %) пацієнтів зареєстровано КД. Не виявлено статистично значущого впливу статі, величини ФВ ЛШ, наявності фібриляції передсердь на стан когнітивної функції. КД у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоціювалася з тяжчим функціональним класом за NYHA (р = 0,001), наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції (р = 0,037, р = 0,021 та р = 0,032 відповідно). Пацієнти з КД були статистично значущо (р = 0,002) старші за віком, мали гіршу якість життя за MLHFQ (р = 0,04) та нижчий DASI (р = 0,037), вищий рівень депресії за шкалою HADS (р = 0,032), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (р = 0,012), більшу товщину задньої стінки ЛШ (р = 0,011), гіршу ПЗВД (р = 0,049) порівняно з пацієнтами без КД. Кількість балів за шкалою MMSE прямо пропорційно корелювала з дистанцією 6­хвилинної ходьби (r = 0,264, p = 0,003), величиною DASI (r = 0,275, р = 0,002), швидкістю клубочкової фільтрації (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021), активністю супероксиддисмутази (r = 0,205, р = 0,028) і обернено пропорційно — зі ступенем погіршення якості життя за MLHFQ (r = –0,179, p = 0,049), віком (r = –0,429, p = 0,0001), кількістю балів за шкалою HADS­D (r = –0,257, p = 0,004) та рівнем церулоплазміну (r = –0,308, р = 0,004).

Висновки. У пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ виявлено КД у 85 (68,6 %) випадків. КД асоціювалася з тяжкістю СН і наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції. Пацієнти з ХСН та КД статистично значущо старші за віком, мають гіршу якість життя, нижчу фізичну активність, вищий рівень депресивних виявів, більшу концентрацію церулоплазміну в плазмі крові, нижчу швидкість клубочкової фільтрації та гіршу потокозалежну вазодилатаційну відповідь порівняно з пацієнтами без КД.

 

Біографії авторів

L. G. Voronkov, ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

Л. Г. Воронков

A. S. Solonovych, ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

Солонович Анастасія Сергіївна, мол. наук. співр. відділу серцевої недостатності

A. V. Liashenko, ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

А. В. Ляшенко

I. L. Revenko, ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

І. Л. Ревенько

L. S. Mkhitaryan, ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України», Київ

Л. С. Мхітарян

Посилання

Belenichev IF, Sidorova IV. Tiotsetam — novyi tserebroprotektornyi i nootropnyi preparat (Russian). RMJ Novosti meditsiny i farmatsii.(Russian). 2004; 13 : 3-4.

Voronkov LG, Parashchenyuk LP. Kachestvo zhizni pri serdechnoi nedostatochnosti: aktual’nye aspekty (Russian).UMJ Sertseva nedostatnіst’ (Ukrainian).2010; 2 : 12-16.

Voronkov LH, Amosova KM, Bahriy AE. Rekomendatsii z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti (Ukrainian). — K. : Morion.2016 : 52.

Voronkov LG, Shkurat ІA, Besaga EM. Endotelіizalezhna vazodilatatsіya ta yii prognostichne znachennya u khvorikh z khronіchnoyu sertsevoyu nedostatnіstyu і sistolіchnoyu disfunktsієyu lіvogo shlunochka (Ukrainian). UMJ Ukraїns’kii kardіologіchnii zhurnal. 2005; 6 : 86-90.DOI:10.1016/s1567-4215(07)60008-3.

Gilyarevskii SR, Orlov VA, Bendeliani NG. Izuchenie kachestva zhizni s khronicheskoi serdechnoi nedostatochnost’yu: sovremennoe sostoyanie problemy (Russian). RMJ Ros. kardiol. zhurn.(Russian). 2001; 3 : 58-72.

Hunskyi YuI. Bioorhanichna khimiia: pidruchnyk dlia vyshchykh medychnykh ta farmatsevtychnykh zakladiv osvity(Ukraiian). Vinnytsia: Nova knyha.2005 : 464.

Efremova EV, Menzorov MV, Sabitov IA. Prverzhennost’ k lecheniyu bol’nykh khronicheskoi serdechnoi nedostatochnost’yu v usloviyakh komorbidnosti (Russian). RMJ Klinicheskaya meditsina (Russian). 2015;9 : 20-24.

Zakharov VV. Neiropsikhologicheskie testy. Neobkhodimost’ i vozmozhnost’ primeneniya (Russian). RMJCONSILIUM MEDICUM (Russian).2011;13. 2 : 82-90.

Zakharov VV, Vakhnina N. Kognitivnye narusheniya pri tserebrovaskulyarnykh zabolevaniyakh (Russian). RMJZhurnal nevrologiya i psikhiatriya(Russian). 2006; 1 : 37-43.

Zakharov VV.Kognitivnye narusheniya v nevrologicheskoi praktike (Russian). RMJ Trudnyi patsient (Russian). 2005; 3 : 15-22.

Kishkun AA. Rukovodstvo po laboratornym metodam diagnostiki (Russian).M.: GEOTAR-Media. 2014 : 760.

Kobalava ZhD,Tolkacheva VI, Kotovskaya YuV. Tserebrovaskulyarnye oslozhneniya arterial’noi gipertonii (Russian).RMJ Kachestvo zhizni. Serdechno-sosudistaya sistema: arterial’naya gipertenziya (Russian). 2007; 3 : 17-21.

Kovalenko VM, Lutai MI, Sirenko YuM, Sychov OS. Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia. K. : MORION.2007;128.

Lapshina LA, ZolotaikinaVI. Oksidativnyi stress pri ostroi serdechnoi nedostatOchnOsti i rol’ antioksidanta kvertsetina v ego krrektsii (Russian). RMJMezhdunarodnyi Meditsinskii zhurnal (Russian). 2009; 3 : 45-51.

Mamchur VI, Opryshko VI, Kravchenko KA, Kunik AV. Osobennosti farmakologii nootropov pri kognitivnom defitsite na fone povyshennoi sudorozhnoi gotovnosti mozga (Russian). RMJ Aktual’nye voprosy psikhonevrologii (Russian). 2009; 2 : 169-174.

Materialy Evropeiskoho konhresu po sertsevii nedostatnosti ta Vsesvitnoho konhresu po hostrii sertsevii nedostatnosti (29 kvitnia — 2 travnia, h. Paryzh, Frantsiia). http://health-ua.com/article/30827-evropejskij-kongress-po-serdechnoj-nedostatochnosti-i-vsemirnyj-kongress-po.

Mzhel’skaya TI. Biologicheskie funktsii tseruloplazmina i ikh defitsit pri mutatsiyakh genov, reguliruyushchikh obmen medi i zheleza (obzor) (Russian). RMJ Byul. eksperim. biol. i med.(Russian). 2000; 130(8):124-133.

Mzhel’skaya TI, Zavalishin IA, IvanovaSmolenskaya VG. Aktivnost’ tseruloplazmina syvorotki krovi(Russian). RMJ Lab. Delo (Russian). 1989;11 : 12-14.

Mironova EE. Sbornik psikhologicheskikh testov. Chast’ II: Posobie (Russian). Mn.: Zhenskii institut ENVILA.2006 : 146.

Pogosova GV. Depressiya: novyi faktor riska IBS i prediktor koronarnoi smerti (Russian). RMJ Kardiologiya. 2002; 4 : 86—90.

Putilina MV, Dongak ChK. Rol’ disfunktsii endoteliya v formirovanii sosudistykh kognitivnykh narushenii. Vozmozhnye terapevticheskie strategii (Russian). RMJ Farmateka : meditsinskii zhurnal (Russian). 2010; 12 : 39-45.

Semushkina EV, Bogolepova AN. Kardial’nye narusheniya i kognitivnaya disfunktsiya u bol’nykh s khronicheskoi ishemiei mozga (Russian). RMJ Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im.S. S.Korsakova (Russian). 2013; 2 : 9-13.

Shmyrev VI,. Ardashev VN, Boyarintsev VV, Sokolova LP.Kardionevrologiya: edinstvo i obshchnost’ strategicheskikh tselei v lechenii patsientov s serdechno-sosudistoi patologiei (Russian). RMJ Kreml.meditsina. Klinicheskii vestnik (Russian).2013; 3 : 47-52.

Athilingam P, King KB. Heart and brain matters in heart failure: a literature review. The Journal of the New York State Nurses’ Association. 2007;38(2):213-219. PMID:18683451

Baldasseroni S, Mossello E, Romboli B et al. Relationship between cognitive function and 6-minute walking test in older out patients with chronic heart failure. Aging Clin Exp Res. 2010;22:308-313. DOI: 10.1007/bf03324936.

Sabayan B, Westendorp RG, Grond Jv. et al. Markers of endothelial dysfunction and cerebral blood flow in older adults. Neurobiology of Aging. 2014;35:373-377. DOI: 10.1016/j.neurobiolaging.2013.08.020.

Bjelland I, Dahl AA, Haug TT, Neckelmann D. The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale. An updated literature review. J Psychosom Res. 2002;52(2):69-77. DOI: 10.1016/s0022-3999 (01)00296-3.

Celermajer DS, Sorensen KE, Bull C et al. Endothelium-dependent dilation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction. J Am Coll Cardiol. 1994;24(6):1468-1474.

Debette S, Bauters C, Leys D et al. Prevalence and determinants of cognitive impairment in chronic heart failure patients. Congest Heart Fail. 2007;13:205-208. DOI: 10.1111/j.1527-5299.2007.06612.x

Georgiadis D, Sievert M, Cencetti S et al. Cerebrovascular reactivity is impaired in patients with cardiac failure. Eur Heart J. 2000;21:407-413. DOI: 10.1053/euhj.1999.1742

Giamouzis G, Triposkiadis F, Butler J et al. Heart failure. Cardiol Res Pract. 2011;Art. ID 159608:2.

Gruhn N, Larsen FS, Boesgaard S et al. Cerebral blood flow in patients with chronic heart failure before and after heart transplantation. Stroke. 2011;32 (11):2530-2533. DOI: 10.1161/hs1101.098360

Gure TR, Blaum CS, Giordani B et al. Prevalence of cognitive impairment in older adults with heart failure. J Am Geriatr Soc. 2012;60(9):1724-1729. DOI: 10.1016/j.jalz.2011.05.1723

Kurella M, Yaffe K, Shlipak MG et al. Chronic kidney disease and cognitive impairment in menopausal women. Am J Kidney Dis. 2005;45:66-76. DOI: 10.1053/j.ajkd.2004.08.044.

Liu H, Zhang J. Cerebral hypoperfusion and cognitive impairment: the pathogenic role of vascular oxidative stress. Int J Neurosci. 2012;122(9):494-499. DOI: 10.3109/00207454.2012.686543

McMurrayand JJ.V., Pfeer MA. Heart failure. Lancet. 2005;365 (94):1877-1889.

Mosterd A, Hoes AW. Clinical epidemiology of heart failure. Heart. 2007;93 — P. 1137-1146. DOI: 10.1136/hrt.2003.025270

Stevens LA, Coresh J, Greene T, Levey AS. Assessing kidney function —measured and estimated glomerular filtration rate. N Engl J Med. 2006;354:2473-2483. DOI: 10.1056/nejmra054415

Tamura MK, Wadley V, Yaffe K et al. Kidney function and cognitive impairment in US adults: The Reasons for Geographic and Racial Differences in Stroke (REGARDS) study. Am J Kidney Dis. 2008;52:227-234. DOI: 10.1053/j.ajkd.2008.05.004

Virit O, Selek S. High ceruloplasmin levels are associated with obsessive compulsive disorder: a case control study. Behav Brain Funct. 2008;18:4-52. DOI: 10.1186/1744-9081-4-52

Vogels RL.C., Scheltens P, Schroeder-Tanka JM, Weinstein HC. Cognitive impairment in heart failure: a systematic review of the literature. Eur J Heart Failure. 2007;9(5) — P. 440-449. DOI: 10.1016/j.ejheart.2006.11.001

Wolf TL. Plasma copper, iron, ceruloplasmin and ferroxidase activity in schizophrenia. Schizophr Res. 2006;86 (1-3):167-171. DOI: 10.1016/j.schres.2006.05.027

Zigmond A.S, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983;67(6) — P. 361-370. DOI: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x

Zou Y et al. Extracellular superoxide dismutase is important for hippocampal neurogenesis and preservation of cognitive functions after irradiation. Proc Natl Acad Sci U S A. 2012;109 (52) — P. 21522-21527. DOI: 10.1073/pnas.1216913110

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження