Маркери кісткового ремоделювання, рівень 25(ОH)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2018-3-60Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, остеопороз, жорсткість артерій, гіперхолестеринемія, маркери ремоделювання кісткової тканиниАнотація
Мета роботи — провести порівняльний аналіз показників ремоделювання кісткової тканини, ліпідного і кальційфосфорного обміну та рівня 25(ОН)D3 у жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) та без такої.
Матеріали і методи. У дослідження залучили 44 пацієнток з АГ І — ІІ стадії, 1 — 2го ступеня (середній вік пацієнток — (69,1 ± 0,7) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (18,4 ± 0,9) року) та 30 практично здорових жінок (середній вік — (69,3 ± 1,2) року, середня тривалість постменопаузального періоду — (19,4 ± 1,2) року). Усім пацієнткам проведено загальноклінічне та лабораторне обстеження з визначенням рівня ліпідів у крові, 25(ОН)D3, паратгормону, пропептидпроколагену I типу (P1NP), bтермінальних телопептидів колагену І типу (bСТх), іонізованого кальцію та фосфору в сироватці крові, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, апланаційну тонометрію.
Результати та обговорення. У пацієнток основної групи порівняно з контрольною групою встановлено наявність гіперхолестеринемії (загальний холестерин — відповідно (6,3 ± 0,2) і (4,6 ± 0,1) ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької густини — (3,8 ± 0,2) і (2,1 ± 1,2) ммоль/л, тригліцериди — (1,8 ± 0,1) і (1,0 ± 0,1) ммоль/л, усі р < 0,001), недостатність і дефіцит 25(ОН)D3 ((23,8 ± 1,1) і (28,2 ± 2,1) нг/мл, р < 0,05), вторинний гіперпаратиреоз (паратгормон — (64,6 ± 3,9) і (39,6 ± 1,1) нг/мл, р < 0,001), прискорену резорбцію кісткової тканини (bCTx — (0,57 ± 0,03) та (0,45 ± 0,03) нг/мл, р < 0,01). Прямо пропорційна кореляція між рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини та P1NP (r = +0,417 і r = +0,481, усі р < 0,01) свідчить про асоціацію гіперхолестеринемії з активністю ремоделювання кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою АГ.
Висновки. У жінок похилого віку з контрольованою АГ на відміну від здорових жінок відповідного віку підвищена жорсткість судин за даними апланаційної тонометрії асоціюється зі зниженням рівня 25(ОН)D3, вторинним гіперпаратиреозом та підвищенням вмісту маркерів резорбції кісткової тканини.
Посилання
Амосова КМ, Поворознюк ВВ, Нішкумай ОІ та ін. Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОH) вітаміну D3 у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією. Серце і судини. 2017;4:91—97.
Амосова КМ, Поворознюк ВВ, Нішкумай ОІ та ін. Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією. Серце і судини. 2018;2:15—22. DOI: http://doi.org/10.3978/HV2018215
Коваленко ВМ. Стрес і хворобисистемикровообігу / За ред. В. М. Коваленка, В. М. Корнацького. К., 2015:354.
Наказ МОЗ України № 384 від 24.05.2012 «Настанова і клінічний протокол надання медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія»». http://mtd.dec.gov.ua/mtd/dodatki/384_2012/384_2012_kn_ag.pdf.
Нішкумай ОІ. Кальцифікація судин, атеросклероз і остеопороз: чи є взаємозв’язок?. Серце і судини. 2016;1:107-112.
Поворознюк ВВ. Бисфосфонаты: роль ибандроновой кислоты в лечении постменопузального остеопороза. Здоров’яУкраїни. 2007;5 (162):57-58.
Поворознюк ВВ. Влияние Бивалоса на МПКТ и вертебральный болевой синдром у женщин в постменопаузальном периоде. ОстеОбозрение. 2008;3(9):5-7.
Поворознюк ВВ. Возрастные аспекты структурно-функционального со-стояния костной ткани населения Украины. Остеопороз и остеопатии. 2000;1:15-22.
Поворознюк ВВ, Григорьева НВ, Нишкумай ОИ. и др. Остеопороз в практике врача-интерниста. К., 2014:198.
Поворознюк ВВ, Плудовські П. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування /За ред. В. В. Поворознюка, П. Плудовські. К.: ВидавецьЗаславський ОЮ, 2014:262.
Представительство компании «Хоффманн-Ля Рош Лтд.» в Украине. Бонви¬ва — максимальная защита о переломов. Мистецтво лікування. 2006;12:24-25.
Проваторов СИ, Арефьева ТИ, Кухтина НБ. и др. Маркеры воспаления — моноцитарный хемотаксический белок-1 (МСР-1) и С-реактивный белок — в крови пациентов с нестабильной стенокардией и стабильной стенокардией напряжения. Тер архив. 2006;6:66-69.
Рыженков ВЕ, Чистякова АМ, Фролова ЮВ. и др. Оценка некоторых моделей экспериментальной дислипопротеидемии при изучении веществ гиполипидемического действия. Патол физиол и эксперим терапия. 1994;4:33-36.
Современные представления о менеджменте менопаузы: материалы науч¬ного симпозиума с международным участием «Анжелік — витончене задоволення життям» (20 октября 2005 г., Киев). К., 2005:5.
Торопцова НВ, Никитинская ОА, Боневолен¬ская Л. И. и др. Новый бисфосфонат Бонвива для лечения постменопау¬зального остеопороза. Остеопороз и остеопатии. 2006;2:42-45.
Caffarelli С, Montagnani A, Nuti AR et al. Bisphosphonates, atherosclerosis and vascular calcification: up-date and systematic review of clinical studies. Clin Interv Aging. 2017;Vol 12:1819-1828. DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S138002
Camargo CA. Vitamin D and cardiovascular disease. JACC. 2011;58 (14):1442—1444. doi:10.1016/j.jacc.2011.06.037
Chakko RF, Mulingtapang HV. Huikuri. et al. Alterations in heart rate variability and its circadian rhythm in hypertensive pa¬tients with left ventricular hypertrophy free of coronary artery disease. Am Heart J. 1993;126:1364-1372. https://doi.org/10.1016/0002-8703 (93)90535-H
Deryabina E, Bashmakova N. Longitudinal study of the changes of weight and the development of menopausal metabolic syndrome after bilateral ovarioectomy. Maturitas. 2009;63, suppl. 1. P. S56. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-5122 (09)70216-6
Guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults. ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA — 2017. HYP.0000000000000065
Ja¬mada, Ando F, Niino N et al. Association of polymorphism of paraoxonase 1 and 2 genes, alone or in combina¬tion, with bone mineral density in community–dwelling Japanese. J Hum Genet. 2003;48:469-475.
Kanis JA, Burlet N, Cooper C et al. Osteoporosis International with other metabolic bone diseases. TIRE–A–PART. 2008;19:399-428.
Liang DK, Bai XJ, Wu B et al. Associations between bone mineral density and subclinical atherosclerosis: a cross-sectional study of a Chinese population. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99:469—477. doi: 10.1210/jc.2013-2572. Epub 2013 Nov 18.
Luegmayr E, Glantschnig H, Wesolowski GA et al. Osteoclast formation, survival and morphology are highly dependent on exogen¬ous cholesterol/lipoproteins. Cell Death and Differentiation. 2004;11:108-118. DOI:10.1038/sj.cdd.4401399
Parhami F, Garfinkel A, Demer LL. Role of lipids in osteoporosis. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 2000;20:2346-2348. https://doi.org/10.1161/01.ATV.20.11.2346
Parhami F, JacksonS. M., Tintut Y et al. Atherogenic diet and minimally oxidized low density lipoprotein inhibit osteo¬genic and promote adipogenic differentiation of marrow stromal cells. J Bone Miner Res. 2009;14:2067-2078. DOI:10.1359/jbmr.1999.14.12.2067
Parhami F, Mody N, Gharavi N et al. Role of the cholesterol biosynthetic pathway in osteoblastic differentiation of mirrow stromal cells. J Bone Miner Res. 2002;17 (11):1997-2003. DOI:10.1359/jbmr.2002.17.11.1997
Parhami F, Morrow AD, Balucan J et al. Lipid oxidation products have opposite effect on calcifying vascular cell and bone cell differentiation. A possible explanation for the paradox of arterial calci¬fication in osteoporotic patients. Ar-terioscler Thromb Vasc Biol. 1997;20 (11):2346-2348.
Pennisi P, Signorelli SS, Riccobene S et al. Low bone density and abnormal bone turnover in patients with atherosclerosis of peripheral vessels. Osteo-porosis Int. 2004;15:389-395. DOI:10.1007/s00198-003-1550-9
Schoppet M, Sattler A et al. Increased Osteoprotegerin serum levels in men with coronary artery disease. J Clin Endocrinol Metabolism. 2003;88:1024-1028. DOI:10.1210/jc.2003-032054
Seo SK. Decreased bone mineral density is associated with coronary atherosclerosis in healthy postmenopausal women. Obstet Gynecol Sci. 2015;58(2):144—149.
Tintut Y, Morony S, Demer LL. Hyperlipidemia promotes osteoclastic potential of bone marrow cel ex vivo. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2004;24(2):6-10. DOI:10.1161/01.ATV.0000112023.62695.7f
Watts NB, Harris ST. Effect of risendronate treatment on vertebral and nonvertebral fractures in women postmenopausal osteoporosis. JAMA. 2007;282:1344-1352.
Wilson AM, Ryan MC, Boyle AJ. The novel role of C-reactive protein in cardiovascular disease: risk marker or pathogen. Int J Cardiol. 2006;106(3):291-297. DOI:10.1016/j.ijcard.2005.01.068
Ye Z, Lu H, Liu P. Association between essential hypertension and bone mineral density: a systematic review and meta-analysis. Oncotarget. 2017;8 (40):68916—68927. DOI:10.18632/oncotarget.20325
Yureneva S, Smetnik V, Kuznetzov S, Bilak N. Use of ibandronate in the treatment of postmenopausal osteoporosis. Maturitas. 2009;63, suppl. 1. P. S96.
