Фенотип-орієнтований підхід до клінічної оцінки пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2018-3-76Ключові слова:
серцева недостатність, хронічна серцева недостатність, серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, фенотипи серцевої недостатності, діастолічна дисфункціяАнотація
Мета роботи — встановити клінічне значення фенотипорієнтованого підходу до оцінки пацієнтів з верифікованою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) і його зв’язок з характером і виразністю морфофункціональних змін серця та судин.
Матеріали і методи. У дослідження було залучено 120 пацієнтів з діагнозом СН та збереженою ФВ ЛШ ІІА або ІІВ стадії, ІІ або ІІІ функціонального класу за NYHA, з ФВ ЛШ ³ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за даними трансторакальної ехокардіографії. Пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня Nтермінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду, трансторакальну допплерехокардіографію, апланаційну тонометрію, тест з 6хвилинною ходьбою. Аналізували частоту некардіальних і кардіальних коморбідних станів.
Результати та обговорення. Пацієнтів розподілили на чотири групи: з фенотипом «старіння» (n = 26), «ожиріння» (n = 23), «захворювання коронарних артерій» (n = 27), «легенева гіпертензія» (n = 27). До контрольної групи було залучено 17 хворих з артеріальною гіпертензією без критеріїв, специфічних для інших фенотипів СН зі збереженою ФВ, порівнянних за віком і величиною артеріального тиску. Центральний систолічний артеріальний тиск у пацієнтів з фенотипами «старіння» (2), «ожиріння» (3), «захворювання коронарних артерій» (4), «легенева гіпертензія» (5) та хворих контрольної групи (1) становив (140,5 ± 8,9), (140,1 ± 11,4), (131,6 ± 13,2), (137,9 ± 8,8) і (136,5 ± 11,0) мм рт. ст. відповідно (р1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 4, 3 — 4 < 0,05), центральний пульсовий артеріальний тиск — (68,1 ± 9,1), (57,4 ± 12,6), (53,9 ± 11,5), (49,7 ± 7,9) та (59,1 ± 12,9) мм рт. ст. (р1 — 2, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 4, 2 — 5 < 0,05), швидкість пульсової хвилі — (12,4 ± 1,8), (12,3 ± 1,4), (12,8 ± 1,6), (13,3 ± 6,7) та (11,8 ± 1,2) м/с (усі p = 0,043), індекс аугментації, стандартизований до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, — 37,4 ± 7,9, 34,9 ± 8,3, 39,7 ± 8,7, 48,9 ± 5,7 та 36,9 ± 6,4 (р1 — 4 < 0,05; р1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 < 0,01), тиск аугментації — 20,3 ± 4,4, 19,8 ± 5,2, 19,8 ± 4,8, 25,0 ± 2,9 і 21,3 ± 4,0 (р1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 < 0,01), індекс маси міокарда ЛШ — (180,4 ± 34,1), (196,7 ± 45,7), (195,0 ± 28,5), (186,9 ± 25,4) та (173,1 ± 32,9) г/м2 (р1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 4, 3 — 5, 4 — 5 < 0,05), індекс об’єму лівого передсердя — (39,5 ± 7,4), (42,7 ± 6,9), (39,0 ± 3,8), (49,1 ± 10,3) і (38,8 ± 4,9) мл/м2 (p2 — 3, p3 — 4, 1 — 5, 2 — 5, 4 — 5 < 0,01, р1 — 3, 3 — 5 < 0,05), Е/е¢ у стані спокою — 14,1 ± 0,7, 14,3 ± 2,2, 14,2 ± 1,3, 15,9 ± 2,3 та 13,8 ± 3,2 (p1 — 2, 1 — 4, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 < 0,05), час ізоволюмічного розслаблення — (95,5 ± 13,7), (84,4 ± 20,5), (95,1 ± 12,6), (84,7 ± 12,5) і (101,6 ± 13,2) мс (p1 — 3, 1 — 4, 1 — 5, 2 — 3, 2 — 5, 3 — 5, 4 — 5 < 0,05), e¢сер — (6,1 ± 1,8), (5,5 ± 1,1), (5,0 ± 1,0), (4,6 ± 0,7) та (6,4 ± 1,5) см/с (p1 — 5, 2 — 5, 3 — 5 < 0,01, p1 — 3, 1 — 4, 4 — 5 < 0,05), дистанція 6хвилинної ходьби — (371,5 ± 81,9), (362,9 ± 81,0), (350,7 ± 50,2), (310,4 ± 67,2) і (472,9 ± 78,4) м (p1 — 5, 2 — 4, 3 — 4, 2 — 5, 3 — 5 < 0,01, p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 4 — 5 < 0,05), рівень Nтермінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду — (462,5 ± 237,3), (605,9 ± 242,2), (626,3 ± 203,9), (1069,9 ± 315,3) та (287,1 ± 134,4) нг/мл (усі p < 0,01), кількість хворих з СН III функціонального класу за NYHA — 13 (50,0 %), 12 (52,2 %), 17 (62,9 %), 16 (59,3 %) (p1 — 2, 1 — 3, 1 — 4, 1 — 5 < 0,05).
Висновки. Фенотип «старіння» найбільш показово відображує збільшення жорсткості аорти, що призводить до підвищення центрального аортального тиску і виразнішої діастолічної дисфункції. Фенотип «ожиріння» відрізняється значним перевантаженням об’ємом, гіпертрофією ЛШ і його діастолічною дисфункцією з вищим тиском наповнення. Фенотип «захворювання коронарних артерій» частіше розвивається у чоловіків, супроводжується діастолічною дисфункцією ЛШ переважно за рахунок ішемії міокарда, меншого об’єму життєздатних кардіоміоцитів, а також жорсткості аорти, яка в цьому випадку зумовлена атеросклеротичною кальцифікацією. Фенотип «легенева гіпертензія» більш характерний для жінок і супроводжується значним підвищенням післянавантаження на ЛШ, виразнішими структурними змінами міокарда із залученням правих відділів серця, а також початковою систолічною дисфункцією ЛШ.
Посилання
ATS Statement. Guidelines for the Six-Minute Walk Test. Am J Respir Crit Care Med. 2002;166(1):111–117. doi: 10.1164/ajrccm.166.1.at1102
Anand IS, Rector TS.. Pathogenesis of anemia in heart failure. Circ Heart Fail. 2014;7:699–700. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.114.001645
Ather S, Chan W,Bozkurt B et al. Impact of noncardiac comorbidities on morbidity and mortality in a predominantly male population with heart failure and preserved versus reduced ejection fraction. J Am Coll Cardiol. 2012;59:998–1005. doi: 10.1016/j.jacc.2011.11.040.
Brucks S, Little WC, Chao T et al. Relation of anemia to diastolic heart failure and the effect on outcome. Am J Cardiol. 2004;93:1055–1057. doi: 10.1016/j.amjcard.2003.12.062
Cleland JG, Pellicori P, Dierckx R. Clinical trials in patients with heart failure and preserved left ventricular ejection fraction. Heart Fail Clin. 2014;10:511–523. doi: 10.1016/j.hfc.2014.04.011.
De Keulenaer GW, Brutsaert DL. The Heart Failure Spectrum Time for a Phenotype-Oriented Approach. Circulation. 2009;119:3044-3046. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.870006
De Keulenaer GW, Brutsaert DL. Systolic and diastolic heart failure: different phenotypes of the same disease?. Eur J Heart Fail. 2007;9:136 –143.
Felker GM, Shaw LK, Stough WG et al. Anemia in patients with heart failure and preserved systolic function. Am Heart J. 2006;151:457– 462. doi: 10.1016/j.ahj.2005.03.056
Greenberg B. Heart failure preserved ejection fraction with coronary artery disease: time for a new classification?. J Am Coll Cardiol. 2014;63:2828–2830. doi: 10.1016/j.jacc.2014.03.033
Grigorian-Shamagian L, Otero R.F, Abu Assi E et al. Why and when do patients with heart failure and normal left ventricular ejection fraction die? Analysis of > 600 deaths in a community long-term study. Am Heart J. 2008;156:1184–1190. doi: 10.1016/j.ahj.2008.07.011. Epub 2008 Nov 8.
Hill NS, Preston I, Roberts K. Defining the phenotypes for pulmonary hypertension associated with diastolic heart failure. Circ Heart Fail. 2011;4:238–240. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.111.962217
Kaess BM, Rong J, Larson MG et al. Aortic stiffness, blood pressure progression, and incident hypertension. JAMA. 2012;308:875–881. doi: 10.1001/2012.jama.10503
Kasner M, Aleksandrov AS, Westermann D et al. Functional iron deficiency and diastolic function in heart failure with preserved ejection fraction. Int J Cardiol. 2013;168:4652–4657. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.07.185. Epub 2013 Jul 30.
Kawaguchi M, Hay I, Fetics B et al. Combined ventricular systolic and arterial stiffening in patients with heart failure and preserved ejection fraction: implications for systolic and diastolic reserve limitations. Circulation. 2003;107:714–720. doi: 10.1161/01.CIR.0000048123.22359.A
Komajda M, Lam CS. Heart failure with preserved ejection fraction: a clinical dilemma. Eur Heart J. 2014;35 (16):1022-1032. doi: 10.1093/eurheartj/ehu067. Epub 2014 Mar 11.
Liu M, Fang F, Yu C.M Noncardiac comorbidities in heart failure with preserved ejection fraction - commonly ignored fact?. Circ J. 2015;79(5):954-959. doi: 10.1253/circj.CJ-15-0056. Epub 2015 Feb.
Lund LH, Donal E, Oger E et al. Association between cardiovascular vs. non-cardiovascular co-morbidities and outcomes in heart failure with preserved ejection fraction. Eur J Heart Fail. 2014;16:992–1001. doi: 10.1002/ejhf.137. Epub 2014 Jul 21.
Mentz RJ, Broderick S, Shaw LK, Fiuzat M et al. Heart failure with preserved ejection fraction: comparison of patients with and without angina pectoris (from the Duke Databank for Cardiovascular Disease). J Am Coll Cardiol. 2014;63:251–258. doi: 10.1016/j.jacc.2013.09.039. Epub 2013 Oct 2.
Mentz RJ, Kelly JP, von Lueder TG et al. Noncardiac comorbidities in heart failure with reduced versus preserved ejection fraction. J Am Coll Cardiol. 2014;64:2281–2293. doi: 10.1016/j.jacc.2014.08.036. Epub 2014 Nov 24.
Nagueh SF, Appleton CP, Gillebert TC et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography. J Am Soc Echocardiogr. 2009;22(2):107-133. doi: 10.1016/j.echo.2008.11.023.
Owan TE, Hodge DO, Herges RM et al. Trends in prevalence and outcome of heart failure with preserved ejection fraction. N Engl J Med. 2006;355:251–259. doi: 10.1056/NEJMoa052256
Paulus WJ, Tschope C. A novel paradigm for heart failure with preserved ejection fraction: comorbidities drive myocardial dysfunction and remodeling through coronary microvascular endothelial inflammation. J Am Coll Cardiol. 2013;62:263–271. doi: 10.1016/j.jacc.2013.02.092. Epub 2013 May 15.
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2016;37 (27):2129–2200. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128
Reddy YN.V., Melenovsky V, Redfield MM et al. High-Output Heart Failure A 15-Year Experience. JACC. 2016;68(5):473–482. doi:10.1016/j.jacc.2016.05.043.
Rich S, Rabinovitch M. Diagnosis and treatment of secondary (non-category 1) pulmonary hypertension. Circulation. 2008;118:2190–2199. doi: 0.1161/CIRCULATIONAHA.107.723007
Rusinaru D, Buiciuc O, Houpe D et al. Renal function and long-term survival after hospital discharge in heart failure with preserved ejection fraction. Int J Cardiol. 2011;147:278–282. http://doi.org/10.1016/j.ijcard.2009.09.529
Samson R, Jaiswal A, Ennezat PV et al. Clinical phenotypes in heart failure with preserved ejection fraction. J Am Heart Assoc. 2016;5(1). e002477. doi: 10.1161/JAHA.115.002477
Shah J, Sanjiv J, Kitzman DW. Phenotype-specific treatment of heart failure with preserved ejection fraction: a multiorgan roadmap. Circulation. 2016;134(1):73–90. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.116.021884
Shah J, Katz DH, Rahul BA et al. Phenotypic spectrum of heart failure with preserved ejection fraction. Heart Fail Clin. 2014;10(3):407–418. doi: 10.1016/j.hfc.2014.04.008
Shah AM, Shah SJ, Anand IS et al. Cardiac structure and function in heart failure with preserved ejection fraction: baseline findings from the echocardiographic study of the Treatment of Preserved Cardiac Function Heart Failure with an Aldosterone Antagonist trial. Circ Heart Fail. 2014;7:104–115 doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.113.000887. Epub 2013 Nov 18.
Wong CM, Hawkins NM, Petrie MC et al. Heart failure in younger patients: the Meta-Analysis Global Group in Chronic Heart Failure (MAGGIC). Eur Heart J. 2014;35:2714–2721. doi: 10.1093/eurheartj/ehu216. Epub 2014 Jun 17.
Zakeri R, Borlaug BA, McNulty SE et al. Impact of atrial fibrillation on exercise capacity in heart failure with preserved ejection fraction: a RELAX trial ancillary study. Circ Heart Fail. 2014;7:123–130. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.113.000568. Epub 2013 Oct 25.
Zebekakis PE, Nawrot T, Thijs L et al. Obesity is associated with increased arterial stiffness from adolescence until old age. J Hypertens. 2005;23:1839–1846. doi: 10.1097/01.hjh.0000179511.93889.e9
Zieman SJ, Melenovsky V, Kass DA. Mechanisms, pathophysiology, and therapy of arterial stiffness. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2005;25:932– 943. doi: 10.1161/01.ATV.0000160548.78317.29
