Актуальні методи діагностики пухлини каротидного вузла

I. I. Kobza; А. A. Savchenko; M. R. Verkhola; I. R. Terletsky

doi:10.30978/HV2018144

Автор(и)

I. I. Kobza Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
А. A. Savchenko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
M. R. Verkhola Львівська обласна клінічна лікарня, Україна
I. R. Terletsky Львівська обласна клінічна лікарня, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/HV2018144

Ключові слова:

каротидна хемодектома, ультрасонографія, пухлини шиї

Анотація

Мета роботи — покращити діагностику пухлин каротидного вузла (ПКВ).

Матеріали та методи. Проаналізовано структуру, результати діагностики та хірургічного лікування 65 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні у період від 1995 р. до 2016 р. У досліджуваній групі в 36 випадках виявлено ПКВ, у 29 пацієнтів, які були скеровані з медичних установ з попереднім діагнозом «ПКВ», — пухлини іншого онкогенезу в ділянці шиї. Обстеження пацієнтів охоплювало фізикальне дослідження, ультрасонографію (УСГ), комп’ютерну томографію (КТ), магнітнорезонансну томографію (МРТ). Остаточно діагноз підтверджували на основі патогістологічного висновку.

Результати та обговорення. Під час первинного огляду пацієнтів пальпаторно на шиї зазвичай виявляли симптом «плюс тканини» зліва або справа в проекції біфуркації загальної сонної артерії у 36 пацієнтів. У 5 (14 % у структурі ПКВ) виявили синхронні утвори з обох боків шиї в проекції біфуркації загальної сонної артерії. Під час пальпації ПКВ мала такі характеристики: тугоеластичної консистенції, не болюча, не спаяна з навколишніми тканинами та незначно зміщувалася поперечно відносно осі шиї, пульсує синхронно із сонними артеріями. Пацієнтам проведено УСГ сонних артерій, при цьому розрахована діагностична чутливість УСГ для виявлення ПКВ, що становила 93 %, специфічність — 92 %, точність — 92 %. У досліджуваних пацієнтів УСГ доповнена КТ із контрастуванням у 14 (22 %) та МРТ у 2 (3 %) випадках. Біопсію пухлини і сторожового лімфатичного вузла виконано у 2 (3 % від загальної кількості досліджуваних) пацієнтів з ПКВ та у 5 (8 % від загальної кількості досліджуваних) пацієнтів з пухлинами іншого генезу. Біопсія не була інформативною, оскільки в отриманому гістологічному матеріалі не виявлено специфічних змін, що не дало змоги встановити пухлинний генез доопераційно.

Висновки. УСГ — високоінформативний і чутливий метод діагностики ПКВ. На доопераційному етапі діагностики УСГ можна використовувати для диференціації ПКВ від інших пухлин шиї.

Біографії авторів

I. I. Kobza, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

І. І. Кобза

А. A. Savchenko, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Савченко Аркадій Андрійович, онкохірург,
асистент кафедри хірургії № 2

M. R. Verkhola, Львівська обласна клінічна лікарня

М. Р. Верхола

I. R. Terletsky, Львівська обласна клінічна лікарня

І. Р. Терлецький

Посилання

Amato B, Bianco T, Compagna R et al. Surgical resection of carotid body paragangliomas: 10 years of experience. Am J Surg. 2014;207:293-298.

Gad A, Sayed A, Elwan H et al. Carotid body tumors: a review of 25 years experience in diagnosis and management of 56 tumors. Ann Vasc Dis. 2015;7(3):292-299.

Arslan F, Yılmaz S, Özer F et al. Surgical treatment of carotid body tumors. Kulak Burun Bogaz Ihtis Derg. 2013;23:336-340.

Baez JC, Jagannathan JP, Krajewski K et al. Pheochromocytoma and paraganglioma: imaging characteristics. Cancer Imaging — 2012;12:153-162.

Barnes L, Tse LL. Y., Hunt JL. Carotid body paragangliomas. Pathology and genetics of head and neck tumors. IARC. 2010:364-365.

Boscarino G, Parente E, Minelli F et al. An evaluation

on management of carotid body tumour (CBT). A twelve years experience. Giornale di Chirurgia. 2014;35, N 1-2:47-51.

Demattè S, Di Sarra D, Schiavi F et al. Role of ultrasound and color Doppler imaging in the detection of carotid paragangliomas. J Ultrasound. 2012;5(3):158-163.

Galan SR, Kann PH. Genetics and molecular pathogenesis of pheochromocytoma and paraganglioma. Clin Endocrinol (Oxf). 2013;78(2):165.

Galyfos G, Stamatatos I, Kerasidis S et al. Multidisciplinary management of carotid body tumors in a Tertiary Urban Institution. Int J Vas Med. 2015:6.

Khan FH, Yousuf KM, Shaikh M. Carotid body tumor: experience from a Tertiary Care Hospital. J Vasc Med Serg. 2015;3(3):1-3.

Li-Shan L, Chang-Wei L, Heng G et al. Efficacy of surgical therapy for carotid body tumors. Chin Med Sci J. 2011;26(4):241-245.

Metheetrairut С, Chotikavanich C, Keskool P, Suphaphongs N. Carotid body tumor: a 25-year experience. Eur Arc of Oto-Rhino-Laryngology. 2015;4:1-9.

Naik SM, Shenoy AM, Nanjundappa R et al. Paragangliomas of the carotid body: current management protocols and review of literature. Indian J Surg Oncol. 2013;4:305-312.