Циркадна регуляція та порушення серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і частими рецидивами фібриляції передсердь

Анотація

Мета роботи — визначити особливості циркадної регуляції і порушень серцевого ритму за даними холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) залежно від клінічної форми та вегетативного варіанта аритмії.

Матеріали і методи. Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії, ускладненою частими рецидивами ФП, віком від 37 до 86 років. Як групу порівняння обстежено 26 пацієнтів з ГХ II стадії без ФП, яку заперечували за допомогою анамнестичних даних і даних ХМ ЕКГ, віком від 39 до 74 років. Тривалість аритмічного анамнезу коливалася від 1 до 30 років (у середньому (5,7 ± 0,5) року). У 56 (38,4 %) хворих перебіг захворювання свідчив про пароксизмальну аритмію і в 90 (61,6 %) — про персистентну. Анамнез ГХ коливався від 1 до 40 років і в середньому становив (11,6 ± 0,6) року. У всіх хворих проведено ХМ ЕКГ згідно зі стандартним протоколом.

Результати та обговорення. У хворих з ФП незалежно від форми аритмії, на відміну від пацієнтів без ФП, спостерігали статистично значуще збільшення загальної кількості суправентрикулярних екстрасистол (СЕ) на добу (р < 0,0001). У хворих з ФП парні і групові СЕ реєстрували статистично значуще частіше (р < 0,0001). У 35,7 % пацієнтів з пароксизмальною і у 33,3 % — із персистентною ФП реєстрували короткі безсимптомні епізоди суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії (СВПТ). Такі епізоди не виявляли у хворих без ФП (р < 0,001). Аналіз епізодів безбольової ішемії міокарда показав статистично значущі відмінності в реєстрації цих епізодів у пацієнтів із персистентною ФП порівняно з хворими без ФП (38,9 і 19,2 % відповідно; р = 0,05). Дисперсія інтервалу QT статистично значуще вища у групах хворих з ФП порівняно з хворими без аритмії (р < 0,05). Показник дисперсії PQ/QT статистично значуще менший у хворих з ФП порівняно з пацієнтами без аритмії (р < 0,05). При вагусному варіанті ФП реєстрували значно менші денну частоту серцевих скорочень (р < 0,04) і циркадний індекс (ЦІ) (р = 0,02) і статистично значуще більше середньодобових безсимптомних епізодів СВПТ (р < 0,04). Своєю чергою, при змішаному варіанті визначаються статистично значуще більші ЦІ (р < 0,05), добова кількість СЕ (р < 0,04) і кількість епізодів парних і групових СЕ (р < 0,04).

Висновки. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП за даними ХМ ЕКГ порівняно з хворими на ГХ без нападів ФП упродовж доби виникає статистично значуще більше СЕ, парних і групових СЕ, епізодів СВПТ, безбольової ішемії міокарда, збільшуються дисперсія QT і відношення дисперсія PQ/дисперсія QT. Не виявлено принципових відмінностей щодо показників ХМ ЕКГ в пацієнтів з різними клінічними формами ФП. Існують деякі принципові відмінності щодо показників ХМ ЕКГ при різних вегетативних варіантах ФП. Так, при вагусному варіанті ФП реєструються суттєво нижчі денна частота серцевих скорочень і ЦІ та суттєво більша середньодобова кількість безсимптомних епізодів СВПТ. Водночас при змішаному варіанті визначали суттєво вищий ЦІ, більше СЕ та епізодів парних і групових СЕ на добу порівняно з іншими вегетативними варіантами аритмії.