Комплексна оцінка ступеня тяжкості вади і клінічного функціонального статусу в дорослих із природженими аномаліями серця
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2018185Ключові слова:
тяжкість захворювання, функціональний статус, природжені вади серця, доросліАнотація
Мета роботи — здійснити комплексну оцінку ступеня тяжкості вади і клінічного функціонального статусу дорослих із природженими вадами серця (ПВС).
Матеріали і методи. У дослідження залучено 456 дорослих, які послідовно звернулися в ДУ «Науковопрактичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» від 1 січня 2014 р. до 31 грудня 2015 р. з діагнозом ПВС (225 (49,3) % чоловіків і 231 (50,7 %) жінка віком у середньому (27,4 ± 0,5) року (від 18 до 67 років)). Тяжкість ПВС і стану пацієнта оцінювали з використанням шкал за складністю первинного діагнозу (шкала 1) та за індексом тяжкості вади (шкала 2); функціональний статус — шляхом оцінки індексу здатності до нормальної життєдіяльності (Ability Index, WarnesSomerville Index) (шкала 3), функціонального індексу для визначення стану дорослих із ПВС (Congenital heart disease functional index, Moons Index) (шкала 4) та класифікації серцевої недостатності (СН) за NYHA (шкала 5).
Результати та обговорення. Серед пацієнтів зі складними ПВС отримано статистично значущі розбіжності в показниках шкали 3 за І, ІІІ і ІV функціональним класом (ФК) порівняно із хворими із простими вадами, у пацієнтів із помірно складними ПВС — за ІІ, ІІІ та ІV ФК. У пацієнтів із помірно складними ПВС отримано статистично значущі розбіжності в показниках шкали 3 лише за І і ІІ ФК порівняно із хворими із простими вадами. Порівняльний аналіз шкали 4 показав статистично значущі розбіжності в показниках у пацієнтів зі складними ПВС за ІІ, ІV та V ФК порівняно з хворими із простими вадами, і за ІІ—V ФК — із помірно складними ПВС. У пацієнтів із помірно складними аномаліями отримано статистично значущі розбіжності в показниках за І — ІІІ ФК порівняно з хворими із простими вадами. Порівняльний аналіз показників шкал 5 і 1 показав ідентичні статистично значущі розбіжності, відображені в порівнянні зі шкалою 3.
Висновки. Стан здоров’я дорослих хворих із ПВС та магістральних судин необхідно оцінювати не лише за складністю вихідної аномалії, кількістю проведених хірургічних та черезшкірних втручань, а й за загальним клінічним статусом з використанням відповідної класифікації — індексу здатності до нормальної життєдіяльності, функціонального індексу для визначення стану здоров’я дорослих із ПВС і толерантності до фізичного навантаження з визначенням ФК СН за NYHA.
Посилання
Goryachev AG, Dykuha SO, Naumova LR. Diagnostics algorithm of late complications after total correction of Fallot tetralogy and indications to redo surgical operations. Herald of cardiovasCular surgery 2016;3 (26):51-61. (Ukrainian)
Lebid IH. Prevalence of congenital defects of heart and large vessels in adults. Cardiac Surgery and Interventional Cardiology 2017; 1 : 6-12. (Ukrainian)
Lebid IH. strategy the functional state and quality of life determination in adults with congenital heart defects. UMJ Heart and Vessels 2017; (4):103-107.
Novik АА, Ionova TI. Manual for Quality of life estimation M. RAEN. 2012 : 320p. (Russian).
Guidelines for the diagnosis and treatment of Chronic Heart Failure by Ukrainian Association of Cardiologists. Heart Failure and co-morbid pathology. 2017; 1 (Suppl.1): 66 p.
Amedro P, Basquin A, Gressin V et al. Health-related quality of life of patients with pulmonary arterial hypertension associated with CHD: the multicentre cross-sectional ACHILLE study. Cardiology in the Young. 2016; 26 (7): 1250-1259. DOI:10.1017/S1047951116000056
Apers S, Kovacs AH, Luyckx K et al. Quality of Life of Adults With Congenital Heart Disease in 15 Countries: Evaluating Country-Specific Characteristics. J Am Coll Cardiol. 2016; 67 (19): 2237-2245. DOI:10.1016/j.jacc.2016.03.477
Bay A, Dellborg M, Berghammer M et al. Patient reported outcomes are associated with physical activity level in adults with congenital heart disease. Int J Cardiol. 2017; 243 : 174-179. DOI:10.1016/j.ijcard.2017.03.137
Eaton SL, Wang QF, Menahem S. Determinants of quality of life in adults with CHD: an Australian cohort. Cardiology in the Young. 2017; 27 (8): 1-6. DOI:10.1017/S1047951117000816
Miller MR, Forrest CB, Kan JS. Parental preferences for primary and specialty care collaboration in the management of teenagers with congenital heart disease. Pediatrics. 2000; 106 : 264-269. Available from https:. www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10920149
Moons P, Van Deyk K, De Geest S et al. Is the severity of congenital heart disease associated with the quality of life and perceived health of adult patients? Heart. 2005; 91. (9): 1193-1198. DOI: 10.1136/hrt.2004.042234
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failureThe Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European heart journal. 2016; 37 (27): 2129-2200. DOI:10.1093/eurheartj/ehw128
Rassart J, Apers S, Kovacs AH et al. Illness perceptions in adult congenital heart disease: A multi-center international study. International Journal of Cardiology. 2017; 244 : 130-138.DOI:10.1016/j.ijcard.2017.06.072
Warnes CA, Liberthson R, Danielson GK et al. Task force 1: the changing profile of congenital heart disease in adult life. J Am Coll Cardiol. 2001; 37 : 1170-1175. Available from https:. www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11300418
Warnes CA, Somerville J. Tricuspid atresia in adolescents and adults: current state and late complications. Br Heart J. 1986; 56 : 535-543. Available from https:. www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3801245
