Клініко-демографічна та інструментальна характеристика пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності залізодефіциту

Анотація

Мета роботи — встановити клінічні та інші чинники, асоційовані із залізодефіцитом (ЗД), у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали і методи. Обстежено 134 стабільних пацієнтів з ХСН II — IV функціонального класу (ФК) за NYHA (113 (84,3 %) чоловіків, 21 (15,7 %) жінка) віком 18 — 75 років із ФВ ЛШ менше 40 %, які перебували під спостереженням на базі відділу серцевої недостатності ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска“ НАМН України» від 13 січня 2016 р. до 28 лютого  2018 р. Пацієнтів залучали в дослідження у фазі клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за шкалою MLHFQ, фізичну активність розраховували за індексом Університету Дюка, функціональний статус — за тестом із шестихвилинною ходьбою та за стандартизованим тестом з розгинанням нижньої кінцівки.

Результати та обговорення. Із 134 хворих із ХСН та зниженою ФВ ЛШ феномен ЗД спостерігали у 83 (61,9 %) пацієнтів. Групи пацієнтів із ЗД та без ЗД не відрізнялися за часткою осіб з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, дилатаційною кардіоміо­па­тією, перенесеним інфарктом міокарда, персистентною/постійною формою фібриляції передсердь, хронічним обструктивним захворюванням легень, цукровим діабетом. У групах із ЗД та без ЗД не виявлено статистично значущих відмінностей щодо демографічних і клініко­інструментальних показників, таких як стать, вік, частота серцевих скорочень, індекс кінцеводіастолічного об’єму, потокозалежна вазодилатація плечової артерії. Водночас серед пацієнтів із ЗД на відміну від пацієнтів без ЗД домінували хворі із тяжчим (III — IV) ФК за NYHA та частіше траплялася анемія і ниркова дисфункція. Група із ЗД характеризувалася дещо нижчим індексом маси тіла та рівнем систолічного артеріального тиску (САТ), вищим рівнем N­термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT­proBNP), нижчими рівнями гемоглобіну, MCV, MCH, вищими рівнями інтерлейкіну­6 (ІЛ­6), цитруліну та нижчою швидкістю клубочкової фільтрації; гіршою якістю життя за MLHFQ, гіршим результатом тесту із шестихвилинною ходьбою та тесту з розгинанням нижньої кінцівки. Продемонстровано статистично значущу пряму кореляцію вмісту феритину з рівнями заліза в сироватці крові, MCV, MCH, гемоглобіну і з індексом маси тіла (ІМТ). Насичення трансферину залізом прямо корелювало з рівнями заліза в сироватці крові, гемоглобіну, MCV та MCH, із витривалістю м’язів нижньої кінцівки, дистанцією шестихвилинної ходьби, САТ, ІМТ, індексом фізичної активності та обернено — із рівнями цитруліну, NT­proBNP, ІЛ­6 у плазмі крові та кількістю балів порушення якості життя за MLHFQ.

Висновки. Залізодефіцитний стан спостерігається у 62 % пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ. Серед пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ і супутнім ЗД порівняно з такими пацієнтами без ЗД більша частка хворих із ХСН ІІІ — ІV ФК за NYHA, з анемією та нирковою дисфункцією, нижчі ІМТ, САТ, рівні гемоглобіну, MCV, MCH; вищі рівні NT­proBNP, ІЛ­6, цитруліну; гірша якість життя, нижчий індекс фізичної активності, менша дистанція шестихвилинної ходьби та менша витривалість чотириголового м’яза стегна. На відміну від рівня феритину у плазмі, який корелює лише з гемоглобіном і показниками обміну заліза, для насичення трансферину залізом зареєстровано зв’язок не тільки із зазначеними параметрами, а й з ІМТ, САТ, індексом фізичної активності, дистанцією шестихвилинної ходьби, витривалістю чотириголового м’яза стегна (прямий зв’язок) та з рівнями цитруліну плазми, ІЛ­6, NT­proBNP і ступенем зниження якості життя за анкетою MLHFQ (обернений зв’язок).