Вміст лейкоцитів у периферичній крові та прогноз у хворих на інфаркт міокарда, яким проведено тромболітичну терапію
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2019-1-53Ключові слова:
інфаркт міокарда, тромболітична терапія, лейкоцити в периферичній крові, ехокардіоскопія, прогнозАнотація
Мета роботи — визначити предикторну цінність вихідної кількості лейкоцитів периферичної крові щодо ефективності тромболітичної терапії (ТЛТ) та перебігу інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих на ІМ з елевацією сегмента ST, госпіталізованих не пізніше ніж через 6 год від розвитку ангінозного больового синдрому, яким була проведена ТЛТ. У середньому через (12 ± 2) міс після залучення в дослідження була зібрана інформація щодо ускладнень у віддалений період та виконана повторна ехокардіографія. Ефективність ТЛТ оцінювали за динамікою сегмента ST на електрокардіограмі безпосередньо перед проведенням фібринолізу, а також через 180 хв від його початку. Ефективною вважали ТЛТ у разі зменшення елевації сегмента ST ≥ 50 %.
Результати та обговорення. Медіана кількості лейкоцитів становила 10,8 · 109 /л. Хворих було поділено на дві групи: 1‑шу групу утворили хворі з кількістю лейкоцитів ≤ 10,8 · 109/л, 2‑гу — пацієнти з кількістю лейкоцитів > 10,8 · 109 /л. Серед хворих 2‑ї групи частіше траплялася передня локалізація ІМ (р = 0,03), вони мали вище максимальне значення МВ‑креатинінфосфокінази (р = 0,001) та вищий рівень С‑реактивного білка при надходженні в стаціонар (р = 0,03). У гострий період ІМ хворі 2‑ї групи мали статистично значущо більшу частоту ускладнень (χ2 = 7,77; р = 0,005), а через 1 рік спостереження — вищий ризик небажаних подій (χ2 = 5,66; р = 0,02) та нижчу фракцію викиду (р = 0,009). Установлено кореляційний зв’язок між рівнем лейкоцитів з найвищим значенням MB‑креатинінфосфокінази (r = +0,42; p < 0,001) та показниками ехокардіограми у віддалений період, зокрема, кінцеводіастолічним об’ємом лівого шлуночка (r = +0,41; p = 0,007), кінцевосистолічним об’ємом лівого шлуночка (r = +0,51; p < 0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r = –0,50; p < 0,001), масою міокарда лівого шлуночка (r = +0,35; p = 0,03). Методом ROC‑аналізу встановлено предикторну цінність кількості лейкоцитів щодо ефективності ТЛТ при використанні точки розподілу 11,0 · 109 /л.
Висновки. Вихідна кількість лейкоцитів у периферичній крові понад 10,8 · 109 /л у хворих із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, яким проведено ТЛТ, асоціюється з більшим об’ємом ураження міокарда, вищим ризиком ускладнень у гострий та віддалений період інфаркту міокарда, а кількість лейкоцитів ≥ 11 · 109 /л — з недостатньою ефективністю ТЛТ.
Посилання
Sokolov MYu. Reyestr perkutannyh koronarnyh vtruchan: rozshyrenyj porivnyalnyj analiz rezultativ 2016 i 2017 roku. Vid reperfuzijnogo paradoksu do znyzhennya letalnosti (Ukrainian).//Serce i sudyny [Heart and vessels] (Ukrainian). 2018;3:9‑27. DOI: https://doi.org/10.30978/HV2018‑3‑9
Aboal J, Nunez M, Bosch D et al. Primary angioplasty versus fibrinolysis in patients at a distance from a hospital with a catheterization laboratory. Emergencias: revista de la Sociedad Espanola de Medicina de Emergencias. 2017;29(2):99‑104.
Barron HV, Cannon CP, Murphy SA et al. Association between white blood cell count, epicardial blood flow, myocardial perfusion, and clinical outcomes in the setting of acute myocardial infarction: a thrombolysis in myocardial infarction 10 substudy. Circulation. 2000;102(19):2329‑2334. doi: 10.1161/01.CIR.102.19.2329
Chia S, Nagurney JT, Brown DF et al. Association of leukocyte and neutrophil counts with infarct size, left ventricular function and outcomes after percutaneous coronary intervention for ST‑elevation myocardial infarction. The American Journal of Cardiology. 2009;103(3):333‑337. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2008.09.085
de Lemos JA, Braunwald E. ST segment resolution as a tool for assessing the efficacy of reperfusion therapy. Journal of the American College of Cardiology. 2001;38(5):1283‑1294. DOI: 10.1016/S0735‑1097(01)01550‑9
Ferrari JP, Lueneberg ME, da Silva RL et al. Correlation between leukocyte count and infarct size in ST segment elevation myocardial infarction. Archives of Medical Sciences Atherosclerotic Diseases. 2016;1, 1:e44‑e48. doi: 10.5114/amsad.2016.60759
Groot HE, Karper JC, Lipsic E et al. High‑sensitivity C‑reactive protein and long term reperfusion success of primary percutaneous intervention in ST‑elevation myocardial infarction. International Journal of Cardiology. 2017;248:51‑56. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.08.027
Ibanez B, James S, Agewall S et al. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST‑segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST‑segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2017;39(2):119‑177. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
Kounis NG, Soufras GD, Tsigkas G et al. White blood cell counts, leukocyte ratios, and eosinophils as inflammatory markers in patients with coronary artery disease. Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis. 2015;21(2):139‑143. https://doi.org/10.1177/1076029614531449
Liang Y, Chen H, Wang P. Correlation of leukocyte and coronary lesion severity of acute myocardial infarction. Angiology. 2018;69(7):591‑599. https://doi.org/10.1177/0003319717740782
Morrow DA et al. TIMI risk score for ST‑elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation: an intravenous nPA for treatment of infarcting myocardium early II trial substudy. Circulation. 2000;102(17):2031‑2037. https://doi.org/10.1161/01.CIR.102.17.2031
Palmerini T, Brener SJ, Genereux P et al. Relation between white blood cell count and final infarct size in patients with ST‑segment elevation acute myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention (from the INFUSE AMI trial). The American Journal of Cardiology. 2013;112(12):1860‑1866. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.08.010
Yeh YT, Liu CW, Li AH et al. Rapid early triage by leukocytosis and the thrombolysis in myocardial infarction (TIMI) risk score for ST‑elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention: an observational study. Medicine. 2016;95, N 7. Article ID: e2857. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26886652. doi: 10.1097/MD.0000000000002857