Віддалені результати комплексної терапії у хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2019-2-18Ключові слова:
хронічна ішемія нижніх кінцівок, ампутації, автологічна трансплантація мультипотентних стовбурових мезенхімальних стромальних клітин, реваскуляризаціяАнотація
Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих на хронічну критичну ішемію нижніх кінцівок шляхом розробки методик автологічної трансплантації мультипотентних стовбурових мезенхімальних стромальних клітин, введення факторів росту ендотеліоцитів і лікувально‑діагностичних заходів, що дасть змогу зберегти нижню кінцівку чи знизити рівень її ампутації, зменшити вияви ішемії та частоту інвалідизації таких пацієнтів, поліпшити якість їх життя.
Матеріали і методи. В дослідження було залучено 110 пацієнтів з клінічною картиною болю у стані спокою, ішемічного набряку і трофічних змін (IIIA, IIIБ і IV стадія ішемії нижньої кінцівки згідно з класифікацією Європейської асоціації ангіологів і судинних хірургів), спричинених нереконструктабельними оклюзувальними та облітерувальними захворюваннями артеріальних судин нижніх кінцівок. Пацієнтів розподілили на три групи за методом лікування: в 1‑й групі (n = 48) виконано реваскуляризувальну остеотрепанацію як операцію непрямої реваскуляризації, у 2‑й групі (n = 21) вводили препарат фактора росту ендотеліоцитів для стимуляції власного ангіогенезу, у 3‑й групі (n = 41) проведено забір підшкірно‑жирової клітковини, культивування і пересадку автологічних мезенхімальних клітин за розробленою методикою. Контрольну групу пацієнтів (n = 50) відбирали ретроспективно за історіями хвороби відповідно до критеріїв залучення та результати лікування яких можна було простежити у 3‑річний період спостереження.
Результати та обговорення. Збереженість нижньої кінцівки у 3‑й групі статистично значущо була більшою, ніж у 1‑й і 2‑й групі та залишалася на рівні 82 % через три роки спостереження. Найменша кількість великих ампутацій була у 3‑й групі (2,3 % — нижче колінного суглоба та 7,3 % — вище, тоді як у контрольній групі — 18 та 24 % відповідно).
Висновки. Рівень високих ампутацій безпосередньо впливає на тривалість життя хворих. Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик великої ампутації порівняно із контрольною групою (відношення шансів 6,698 (95 % довірчий інтервал 2,069 — 21,680)). Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик ампутації порівняно із іншими видами лікування (відношення шансів 0,358 (95 % довірчий інтервал 1,111 — 1,158)).
Посилання
Terenda NO. Prohnostychna otsinka zakhvoriuvanosti ta poshyrenosti khvorob systemy krovoobihu. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2014;62(4):6-10 (Ukrainian).
Blecha MJ. Critical limb ischemia. The Surgical Clinics of North America. 2013;93(4):789-812. https://doi.org/10.1016/j.suc.2013.04.006
Diehm N, Silvestro A, Baumgartner I et al. Chronic critical limb ischemia: European experiences. J Cardiovasc Surg. 2009;50:647-653.
Gresele P, Migliacci R. The peripheral arterial disease subgroup in the charisma trial: does it tell us anything new?. Eur Heart J. 2009;30(2):131-132. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn565
Tendera M, Aboyans V, Bartelink M. -L. et al. ESC guidelines on the diagnosis and treatment of peripheral artery diseases: document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteries: the task force on the diagnosis and treatm. Eur Heart J. 2011;32(22):2851-2906. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr211