Можливості застосування лазерної допплерівської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2019-2-27Ключові слова:
абдомінопластика, ліпоабдомінопластика, ліпосакція, лазерна допплерівська флоуметрія, перфузійні одиниціАнотація
Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик.
Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки.
Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767).
Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період.
Посилання
Kozlov VY. Rasstroistva tkanevoho krovotoka: patohenez, klassyfykatsyia y korrektsyia. Anhyolohyia y sosudystaia khyrurhyia. 2006;12:3-4.
Morozov MV. Morfofunktsyonalnoe sostoianye mykrotsyrkuliatsyy v kozhe razlychnukh topohrafo-anatomycheskykh oblastei tela cheloveka. M. 2008:18-22.
Panchuk OV et al. Lipoabdominoplastyka — kompleksnyi metod korektsii defektiv perednoi cherevnoi stinky [Lipoabdominoplasty — complex method of correction of the anterior abdominal wall defects] (Ukrainian). Art of Medicinе. 2019;1(9):105-110. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.105.
Panchuk OV, Mishalov VH, Leshchyshyn IM, Simonov VF, Ye.H. Donets, Byk PL, Ohorodnik TO. Lipoabdominoplastyka v korektsii defektiv cherevnoi stinky [Lipoabdominoplasty — complex method of correction of the anterior abdominal wall defects] (Ukrainian). Khirurhiia Ukrainy. 2018;4:13-17. DOI: https://doi.org/10.3978/SU2018-4-13
Panchuk OV, Mishalov VH, Leshchyshyn IM, Okhotska OI, Smolnikov AM. Mistse dopplerivskoi floumetrii u vyznachenni ta otsintsi kharakterystyk krovotoku v sudyakh perednoi cherevnoi stinky pry provedenni lipoabdominoplastyky [Doppler flowmetry in the determination and evaluation of blood flow characteristics in the anterior abdominal wall vessels during lipoabdominoplasty] (Ukrainian). Sertse i sudyny. 2018;4:40-44. DOI: https://doi.org/10.3978/HV2018-4-40
Avelar JM. Abdominoplasty: A new technique without undermining and fat layer removal. Arq Catarinense Med. 2000;29:147-149.
Bozola AR, Psilakis JN. Abdominoplasty: New concept and classification for treatment. Plast Reconst Surg. 1988;82:983-993.
Costa-Ferreira A, Rebelo M, Vasconez LO et al. Scarpa fascia preservation during abdominoplasty: a prospective study. Plast Reconstr Surg. 2010;125:1232-1239.
Fisher M, Bark A, Loureiro A et al. Doppler flowmetry in the flap of abdominoplasty. Arq Catarinense Med. 2003;32:173-178.
Matarasso A. Liposuction as an adjunct to full abdominoplasty revisited. Plast Reconstr Surg. 2000;106:1197-1206.
Saldanha OR, Federico R, Daher PF et al. Lipoabdominoplasty. Plast Reconstr Surg. 2009;124:934-942.
Shestak KC, Walgenbach KJ, Azari K. Marriage: Abdominoplasty and short scar technique. Aesth Surg J. 2002;22:294-301.
Stuerz K, Piza H, Kinzl JF. The impact of abdominoplasty after massive weight loss: a qualitative study. Ann Plast Surg. 2013;71:547-549.
