Чинники, пов’язані з ризиком смерті після гострого коронарного синдрому у віддалений період, у пацієнтів з фібриляцією передсердь
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2019-2-56Ключові слова:
гострий коронарний синдром, віддалений прогноз, фібриляція передсердь, анемія, С‑реактивний білок, NT‑proBNP, гіперглікеміяАнотація
Мета роботи — оцінити цінність клініко‑інструментальних та лабораторних показників щодо прогнозу смерті у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) та фібриляцією передсердь (ФП) у віддалений період (понад 2 роки).
Матеріали і методи. Обстежено 125 хворих із ГКС. Через 26 (18; 40) міс зібрано інформацію щодо вітального статусу. Дані отримано для 67 осіб, у 22 (32,8 %) з них у гострий період захворювання вперше в житті розвинувся пароксизм ФП; 11 (16,4 %) мали ФП до розвитку ГКС; 34 (50,8 %) хворих не мали вказівок на ФП в анамнезі та протягом госпіталізації. Зразки крові для визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP) методом імуноферментного аналізу забирали в першу добу захворювання.
Результати та обговорення. Протягом періоду спостереження померли 14 осіб. Летальність становила 20,9 %. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше розвинулася ФП, була вище, ніж серед пацієнтів без ФП (36,4 та 11,8 %, відповідно; р = 0,033; відношення шансів 4,29 (95 % довірчий інтервал 1,08 — 14,62). Летальність серед чоловіків становила 12,5 %, серед жінок — 33,3 % (р = 0,040). Частка осіб, котрі палили, була статистично значущо вищою серед хворих, котрі вижили (р = 0,007). Частота анемії серед хворих, які вижили, становила 11,3 %, серед тих, хто помер, — 57,1 % (р = 0,0001). Хворі, які померли, мали вищий рівень NT‑proBNP (р = 0,016), глікемії (р = 0,008), С‑реактивного білка (р = 0,005) при надходженні до стаціонару. Методом ROC‑аналізу встановлено, що ризик смерті був асоційований з кількістю еритроцитів ≤ 4,09 · 1012 /л (р = 0,0004), рівнем гемоглобіну ≤ 117 г/л (р = 0,0008), глікемії > 6,6 ммоль/л (р = 0,002), С‑реактивного білка > 24 мг/л (р = 0,0008), NT‑proBNP > 1788 пг/мл (р < 0,0001).
Висновки. Летальність хворих, котрі перенесли ГКС, становила 20,9 % протягом 26 (18; 40) міс. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше в житті розвинувся пароксизм ФП, становила 36,4 %, що статистично значущо вище, ніж серед пацієнтів без ФП. Серед померлих хворих було статистично значущо більше жінок, хворих з анемією та осіб, які не палили. Методом ROC‑аналізу встановлено значення лабораторних показників, асоційовані з ризиком смерті.
Посилання
Tseluiko VY, Ben Salem F, Matuzok OE. Riven NT-proBNP yak predyktor rozvytku fibryliatsii peredserd u khvorykh na hostryi koronarnyi syndrom [NT-proBNP level as a predictor of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome]. Medytsyna nevidkladnykh staniv [Emergency medicine]. 2019;2, 97:101-107.
Adukauskienė D, Čiginskienė A, Adukauskaitė A et al. Clinical relevance of high sensitivity C-reactive protein in cardiology. Medicina. 2016;52(1):1-10. https://doi.org/10.1016/j.medici.2015.12.001.
Batra G, Svennblad B, Held C et al. All types of atrial fibrillation in the setting of myocardial infarction are associated with impaired outcome. Heart. 2016;, N 12:926-933.
Buturlin K, Minha S, Rozenbaum Z et al. Admission plasma glucose levels within the normal to mildly impaired range and the outcome of patients with acute coronary syndrome. Eur Heart J: Acute Cardiovascular Care. 2017;6(8):738-743. https://doi.org/10.1177/2048872616641900.
Cortés-Beringola A, Fitzsimons D, Pelliccia A et al. Planning secondary prevention: Room for improvement. European Journal of Preventive Cardiology. 2017;24, N 3 (suppl.):22-28.
Cruz MC, Moreira RI, Abreu A et al. The smoker's paradox in acute coronary syndrome: Is it real?. Revista Portuguesa de Cardiologia (English edition). 2018;37(10):847-855. https://doi.org/10.1016/j.repce.2017.12.011.
Drewniak W, Szybka W, Bielecki D et al. Prognostic significance of NT-proBNP levels in patients over 65 presenting acute myocardial infarction treated invasively or conservatively. BioMed Research International. 2015. Article ID: 782026. http://dx.doi.org/10.1155/2015/782026.
Erez A, Goldenberg I, Sabbag A et al. Temporal trends and outcomes associated with atrial fibrillation observed during acute coronary syndrome: Real-world data from the Acute Coronary Syndrome Israeli Survey (ACSIS), 2000-2013. Clinical Cardiology. 2017;40(5):275-280.
Mehta LS, Beckie TM, De Von HA et al. Acute myocardial infarction in women: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2016;133(9):916-947. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000351.
Nagai M, Itoh T, Ishida M et al. New-onset atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome may be associated with worse prognosis and future heart failure. Journal of Arrhythmia. 2019. https://doi.org/10.1002/joa3.12154.
Parlak E, Gal P, Schellings DA et al. Serial N-terminal pro brain natriuretic peptide assessments in predicting new-onset atrial fibrillation in ST elevation myocardial infarction patients who undergo primary percutaneous coronary intervention. J Mol Biomark Diagn. 2015;7, N 1. Article ID: 1000268. doi: 10.4172/2155-9929.1000268.
Pocock S, Bueno H, Licour M et al. Predictors of one-year mortality at hospital discharge after acute coronary syndromes: A new risk score from the EPICOR (long-tErm follow uP of antithrombotic management patterns In acute CORonary syndrome patients) study. Eur Heart J: Acute Cardiovascular Care. 2015;4(6):509-517.
Rosselló X, Huo Y, Pocock S et al. Global geographical variations in ST-segment elevation myocardial infarction management and post-discharge mortality. International Journal of Cardiology. 2017;245:27-34.
Shrivastava AK, Singh HV, Raizada A et al. C-reactive protein, inflammation and coronary heart disease. The Egyptian Heart Journal. 2015;67(2):89-97. https://doi.org/10.1016/j.ehj.2014.11.005.
Stucchi M, Cantoni S, Piccinelli E et al. Anemia and acute coronary syndrome: current perspectives. Vascular Health and Risk Management. 2018;14:109-118. doi: 10.2147/VHRM.S140951.
Thygesen K, Mair J, Mueller C et al. Recommendations for the use of natriuretic peptides in acute cardiac care: a position statement from the Study Group on Biomarkers in Cardiology of the ESC Working Group on Acute Cardiac Care. Eur Heart J. 2011;33(16):2001-2006. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq509.
Vicente-Ibarra N, Marín F, Pernías-Escrig V et al. Impact of anemia as risk factor for major bleeding and mortality in patients with acute coronary syndrome. European Journal of Internal Medicine. 2019;Vol 61:48-53. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2018.12.004.
Wang Y, Gong SU, Zhou Y et al. Characteristics and prognosis in patients of acute coronary syndrome combining anemia after percutaneous coronary intervention. Chinese Circulation Journal. 2016;31(8):732-736. doi: 10.3969/j.issn.1000-3614.2016.08.002.
Worme MD, Tan MK, Armstrong DW et al. Previous and new onset atrial fibrillation and associated outcomes in acute coronary syndromes (from the Global Registry of Acute Coronary Events). The American Journal of Cardiology. 2018;122(6):944-951. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2018.06.001.
Zhang EY, Cui L, Li ZY et al. High Killips class as a predictor of new-onset atrial fibrillation following acute myocardial infarction: systematic review and meta-analysis. Chinese Medical Journal. 2015;128, N14:1964-1968. doi: 10.4103/0366-6999.160565.