Прогностичне значення втрати маси тіла та його тканинних складових у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка
DOI:
https://doi.org/10.30978/HV2019-3-34Ключові слова:
хронічна серцева недостатність, прогноз, склад тіла, денситометріяАнотація
Мета роботи — визначити прогностичне значення втрати маси тіла (МТ) та його тканинних складових у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ).
Матеріали і методи. Обстежено 77 гемодинамічно стабільних пацієнтів віком 18 — 75 років із ХСН II — IV функціонального класу за критеріями Нью‑Йоркської Асоціації серця (NYHA) із ФВ ЛШ ≤ 35 %. Усім пацієнтам проводили загальноклінічні обстеження та оцінку компонентного складу тіла за допомогою подвійно‑енергетичної рентгенівської денситометрії.
Результати та обговорення. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від втрати МТ за останні 6 міс: перша група — втрата МТ ≥ 6 %, друга група — втрата МТ < 6 %. Перша група мала статистично значущо гірший прогноз щодо виживання та настання комбінованої критичної події (смерть або госпіталізація) порівняно з другою групою. Установлено прогностичну цінність щодо виживання індексу м’язової маси кінцівок та співвідношення нежирової м’якої тканини і зросту. Індекс жирової тканини та відсоток жирової маси тіла в осіб чоловічої статі статистично значущо впливали на ризик летального наслідку. Не виявлено прогностичної значущості показників мінеральної маси кісткової тканини щодо виживання пацієнтів та настання комбінованої критичної події.
Висновки. У пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ втрата маси тіла ≥ 6 % за останні 6 міс, низький індекс м’язової маси кінцівок та менша величина співвідношення нежирової м’якої тканини і зросту асоційовані з гіршим виживанням. Індекс жирової тканини та відсоток жирової тканини корелюють з виживанням у пацієнтів чоловічої статі. Показники кісткового компонента тіла не інформативні для прогнозу тривалого виживання та настання комбінованої критичної події у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ.
Посилання
Ageev FT., Danielyan MO., Mareev VYu. Patients with chronic heart failure in Russian outpatient practice: especially contingent, diagnosis and treatment (based on EPOHA-O-CHF research). Heart failure. 2004;1:4-7. (Russian)
Voronkov LH, Amosova KM, Dziak HV et al. Recommendations of the Association of Cardiologists of Ukraine on Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure. Ukrainian Cardiology Journal. 2010;3:11-59. (Ukrainian)
Anker S, Negassa A, Coats A et al. Prognostic importance of weight loss in chronic heart failure and the effect of treatment with angiotensin-converting-enzyme inhibitors: an observational study. Lancet. 2003;361 (9363):1077-1083. DOI: 10.1016/S0140-6736 (03)12892-9.
Anker S, Ponikowski P, Varney S et al. Wasting as independent risk factor for mortality in chronic heart failure. Lancet. 1997;349:1050-1053. DOI: 10.1016/S0140-6736 (96)07015-8.
Anker SD, Sharmab R. The syndrome of cardiac cachexia. International Journal of Cardiology. 2002;85(1):51-66. https://doi.org/10.1016/S0167-5273 (02)00233-4.
Brink M, Price S, Chrast J et al. Angiotensin II induces skeletal muscle wasting through enhanced protein degradation and down-regulates autocrine insulin-like growth factor I. Endocrinology. 2001;142(4):1489-1496. DOI: 10.1210/endo.142.4.8082.
Curtis JP, Selter JG, Wang Y et al. The obesity paradox: body mass index and outcomes in patients with heart failure. Arch Intern Med. 2005;165(1):55-61. DOI:10.1001/archinte.165.1.55.
Dos Santos MR, Saitoh M, Ebner N et al. Sarcopenia and endothelial function in patients with chronic heart failure: results from the Studies Investigating Comorbidities Aggravating HF (SICA-HF). J Am Med Dir Asso. 2017;18:240-245. DOI:10.1016/j.jamda.2016.09.006.
Kato A. Muscle wasting is associated with reduced exercise capacity and advanced disease in patients with chronic heart failure. Future Cardiol. 2013;9(6):767-770. doi: 10.2217/fca.13.74.
Kenchaiah S, Evans JC, Levy D et al. Obesity and the risk of heart failure. N Engl J Med. 2002;347(5):305-313.
Kim J, Lang JA, Pilania N, Franke WD. Effects of blood flow restricted exercise training on muscular strength and blood flow in older adults. Exp Gerontol. 2017;99:127-132. DOI:10.1016/j.exger.2017.09.016.
Konishi M, Ishida J, Springer J et al. Heart failure epidemiology and novel treatments in Japan: facts and numbers. ESC Heart Fail. 2016;3(3):145-151. doi: 10.1002/ehf2.12103.
Lavie CJ, Mehra MR, Milani RV. Obesity and heart failure prognosis: paradox or reverse epidemiology. Eur Heart J. 2005;26(1):5-7. DOI:10.1093/eurheartj/ehi055.
Lavie CJ, Milani RV, Ventura HO, Romero-Corral A. Body composition and heart failure prevalence and prognosis: getting to the fat of the matter in the «obesity paradox». Mayo Clin Proc. 2010;85(7):605-608. doi: 10.4065/mcp.2010.0333.
Mosterd A, Cost B, Hoes AW. The prognosis of heart failure in the general population The Rotterdam Study. Eur Heart J. 2001;22:1318-1327. DOI: 10.1053/euhj.2000.2533.
Onder G, Liperoti R, Russo A et al. Body mass index, free insulin-like growth factor I, and physical function among older adults: results from the ilSIRENTE study. Am J Physiol. Endocrinol. Metab. 2006;291:E829-E834. DOI:10.1152/ajpendo.00138.2006.
Onoue Y, Izumiya Y, Hanatani S et al. A simple sarcopenia screening test predicts future adverse events in patients with heart failure. Int J Cardiol. 2016;215:301-306. DOI: 10.1016/j.ijcard.2016.04.128.
Oreopoulos A, Padwal R, Kalantar-Zadeh K et al. Body mass index and mortality in heart failure: a meta-analysis. Am Heart J. 2008;156(1):13-22. DOI: 10.1016/j.ahj.2008.02.014.
Ponikowski P, Voors A, Anker S et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2016;37 (27):2129-2200. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128.
Rauchhaus M, Coats AJ.S., Anker SD. The endotoxin–lipoprotein hypothesis. Lancet. 2000;356 (9233):930-933. DOI:10.1016/S0140-6736 (00)02690-8.
Schaap LA, Pluijm SM, Deeg DJ et al. Higher inflammatory marker levels in older persons: associations with 5-year change in muscle mass and muscle strength. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2009;64:1183-1189 DOI: 10.1093/gerona/glp097.
Springer J, Anker S. Muscle wasting and sarcopenia in heart failure and beyond: update 2017. ESC Heart Failure. 2017;4:492-498. DOI: 10.1002/ehf2.12237.
Szulc P, Feyt C, Chapurlat R. High risk of fall, poor physical function, and low grip strength in men with fracture-the STRAMBO study. J Cachexia Sarcopenia Muscle. 2016;7(3):299-311. doi: 10.1002/jcsm.12066.
von Haehling S. Muscle wasting and sarcopenia in heart failure: a brief overview of the current literature. ESC Heart Fail. 2018;5(6):1074-1082. doi: 10.1002/ehf2.12388.
von Haehling S, Anker SD. Cachexia as a major underestimated and unmet medical need: facts and numbers. Journal of Cachexia, Sarcopenia and Muscle. 2010;1:1-5. DOI:10.1007/s13539-010-0002-6.
Wei Y, Sowers J, Nistala R, Gong H et al. Angiotensin II-induced NADPH oxidase activation impairs insulin signaling in skeletal muscle cells. J Biol Chem. 2006;281 (46):35137-35146. DOI:10.1074/jbc.M601320200.
Yoshida T, Semprun-Prieto L, Wainford R et al. Angiotensin II reduces food intake by altering orexigenic neuropeptide expression in the mouse hypothalamus. Endocrinology. 2012;153(3):1411-1420. DOI:10.1210/en.2011-1764.
Zamboni M, Rossi A, Corzato F et al. Sarcopenia, cachexia and congestive heart failure in the elderly. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets. 2013;13(1):58-67.
Zhang L, Du J, Hu Z et al. IL-6 and serum amyloid A synergy mediates angiotensin II-induced muscle wasting. J Am Soc Nephrol. 2009;20(3):604-612. DOI:10.1681/ASN.2008060628.
