Ризик виникнення порушень серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, поєднаним з ішемічною хворобою серця, під час виконання комп'ютерної спірографії

Автор(и)

  • L. V. Rasputina Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна
  • D. V. Didenko Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/HV2019-3-45

Ключові слова:

стабільна ішемічна хвороба серця, хронічне обструктивне захворювання легень, діагностика, спірографія, порушення ритму

Анотація

Мета роботи — оцінити безпечність спірографії із бронходилатаційним тестом у пацієнтів із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця (ІХС) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).

Матеріали і методи. Обстежено 148 пацієнтів, з ниx 53 із поєднанням стабільної ІХС та ХОЗЛ, 53 із ІХС без супутнього ХОЗЛ та 42 із ХОЗЛ. Пацієнтам виконано загальноклінічне обстеження, добовий моніторинг електрокардіограми, ехокардіографію, спірографію.

Результати та обговорення. Виявлено збільшення кількості екстрасистол за 1 год після виконання спірографії, найбільший приріст кількості суправентрикулярних екстрасистол установлено у пацієнтів із поєднаною патологією — в середньому 12,6 ± 6,8 (р = 0,23). Кількість шлуночкових екстрасистол (ШЕ) протягом 1 год після спірографії у пацієнтів із поєднаною патологією збільшилася на 27,8 ± 12,6 (р = 0,0064), в осіб із ІХС — на 3,4 ± 2,2 (р = 0,19), у пацієнтів із ХОЗЛ — на 15,7 ± 12,5 (р = 0,076). Збільшення кількості або виникнення політропних ШЕ зареєстровано у 4 (7,5 %) осіб із поєднаною патологією, у 2 (3,8 %) пацієнтів із ІХС та у 3 (7,1 %) осіб із ХОЗЛ. Виникнення ШЕ високих градацій під час спірографії відзначено в 11 (20,7 %, р = 0,008) осіб із поєднанням ІХС та ХОЗЛ, у 5 (9,4 %, р = 0,06) пацієнтів з ІХС та у 3 (7,1 %, р = 0,23) осіб із ХОЗЛ. Установлено предиктори приросту кількості ШЕ протягом 1 год після виконання спірографії для пацієнтів із поєднанням ІХС та ХОЗЛ.

Висновки. Виконання спірографії асоційоване з виникненням порушень ритму в пацієнтів із поєднанням ІХС та ХОЗЛ. До проведення спірографії пацієнтам із ІХС необхідно провести ехокардіографію та добовий моніторинг електрокардіограми.

 

Біографії авторів

L. V. Rasputina, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Распутіна Леся Вікторівна,
д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

D. V. Didenko, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Д. В. Діденко

Посилання

Nakaz MOZ Ukrainy № 555 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnomu obstruktyvnomu zakhvoriuvanni lehen» vid 27.06.2013. Access mode http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20130627_0555.html.

Nakaz MOZ Ukrainy № 152 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy prystabilnii ishemichnii khvorobi sertsia» vid 02.03.2016. Access mode http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160302_0152.html.

Almargo P, Lapuente A, Pareja J et al. Underdiagnosis and prognosis of chronic obstructive pulmonary disease after percutaneous coronary intervention a prospective study. International Journal of COPD. 2015;10:1353-1361. DOI: https://doi.org/10.2147/copd.s84482.

García-RíoF. et al. Recommendations of SEPAR Spirometry. Arch Bronconeumol. 2013;49(9):388-401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arbr.2013.07.007

Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (Updated 2017). URL: www.goldcopd.com.

Gunay S, Sariaydin M, Acay A. New Predictor of Atherosclerosis in Subjects With COPD: Atherogenic Indices. Respiratory Care. 2016;61 (11):1481-1487. DOI: https://doi.org/10.4187/respcare.04796.

Haroon S et al. Predicting risk of undiagnosed COPD: development and validation of the Target COPD score. European Respiratory Journal. 2017;49(6). URL : http://erj.ersjournals.com/content/49/6/1602191.long DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2016.pa3930.

Kallergis EM et al. Acute electrophysiologic effects of inhaled salbutamolin humans. Chest. 2005;127(6):2057-2063. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.127.6.2057.

Ko FW et al. Undiagnosed airflow limitation is common in patients with coronary artery disease and associated with cardiac stress. Respirology. 2016;21(1):137-142. DOI: https://doi.org/10.1111/resp.12668.

Miller MR, Crapo R, Hankinson J et al. General considerations for lung function testing Series «ATS/ERS task force: standardisation of lung function testing». Eur Respir J. 2005;26(1):153-161. DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.05.00034505.

O'Boyle F, Mediratta N, Chalmers J et al. Long-term survival of patients with pulmonary disease undergoing coronary artery bypass surgery. Eur J Cardiothorac Surg. 2013;43(4):697-703. DOI: https://doi.org/10.1093/ejcts/ezs454.

Patil VC et al. Prevalence of obstructive airway disease by spirometric indices in non-smoker subjects with IHD and HTN. Lung (India). 2012;29(3):241-247. https://doi.org/10.4103/0970-2113.99108

Rossinen J et al. Salbutamol inhalation has no effect on myocardial ischaemia, arrhythmias and heart-rate variability in patients with coronary artery disease plus asthma or chronic obstructive pulmonary disease. J Intern Med. 1998;243(5):361-366. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2796.1998.00291.x.

Saleh HZ, Mohan K, Shaw M et al. Impact ofchronic obstructive pulmonary diseaseseverity on surgical outcomes in patients undergoing non-emergent coronary artery bypass grafting. Eur J Cardiothorac Surg. 2012;42(1):108-113. DOI: https://doi.org/10.1093/ejcts/ezr271.

Snyder EM et al. Effects of an inhaled β2‑agonist on cardiovascular function and sympathetic activity in healthy subjects. Pharmacotherapy. 2011;31(8):748-756. DOI: https://doi.org/10.1592/phco.31.8.748.

Tuleta I et al. High prevalence of COPD in atherosclerosis patients. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2017;12:3047-3053. DOI: https://doi.org/10.2147/copd.s141988.

Ullah R et al. Frequency of undiagnosed chronic obstructive pulmonary disease in patients with coronary artery disease. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2017;29(2):285-288.

Weiss G et al. Development and validation of the Salzburg COPD-screening questionnaire (SCSQ): a questionnaire development and validation study. NPJ Prim Care Respir Med. 2017;1(4):150-258. DOI: https://doi.org/10.1038/s41533-016-0005-7.

Williams MC, Murchison JT, Edwards LD. Coronary artery calcification is increased in patients with COPD and associated with increased morbidity and mortality. Thorax. 2014;Vol. 69 (8):718-723. DOI: https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2012-203151.

Zhang M et al. Impact of chronic obstructive pulmonary disease on long-term outcome in patients with coronary artery disease undergoing percutaneous coronary intervention. Biomed Res Int. 2016;URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5155073/pdf/BMRI2016-8212459.pdf. DOI: https://doi.org/10.1155/2016/8212459.

Zhang JW et al. Impact of chronic obstructive pulmonary diseases on outcomes and hospital days after percutaneous coronary intervention. Angiology. 2012;64(6):430-434. DOI: https://doi.org/10.1177/0003319712458145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-21

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження