Нестабільна стенокардія у жінок-курців: особливості клінічного перебігу та оптимізація лікування

Анотація

Мета роботи — поліпшити діагностику та лікування нестабільної стенокардії (НС) у жінок‑курців на підставі дослідження особливостей клінічного перебігу, ліпідного та вуглеводного обміну, маркерів запалення та ендотеліальної дисфункції та їх взаємозв’язків.

Матеріали і методи. Обстежено 225 жінок, з них 150 пацієнток з НС (група І) та 75 жінок порівнянного віку без ознак ішемічної хвороби серця (група ІІ). У групах виділили підгрупи А (курці) і Б (некурці). Визначали основні чинники ризику (артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет, ожиріння, дисліпідемія (ДЛП), загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів низької (ХС ЛПНГ) та високої (ХС ЛПВГ) густини, тригліцериди, аполіпопротеїни А1 (АпоА1) та В (АпоВ), С‑реактивний протеїн (С‑РП), фібриноген, трасформувальний фактор росту (TGF‑b2), ендотелін‑1 (ЕТ‑1), ендотеліальна NO‑синтаза (eNOS), малоновий діальдегід, церулоплазмін). Для оцінки впливу чинників ризику на розвиток НС проведено багатофакторний кореляційно‑регресійний аналіз з використанням критерію Фішера, для вивчення ефективності кверцетину в комплексі стандартного лікування НС у жінок з/без статусу курця — аналіз динаміки її клінічного перебігу, показників ліпідного та вуглеводного обміну, системного запалення, маркерів ендотеліальної дисфункції та перекисного окиснення ліпідів у 1‑шу і на 10‑ту добу лікування.

Результати та обговорення. У жінок‑курців з НС порівняно з жінками аналогічного віку без ішемічної хвороби серця в 1,4 — 2,5 разу частіше реєстрували АГ, цукровий діабет, ДЛП та ожиріння, поєднання ≥ 3 чинників ризику (84,9 і 62,5 %) та ≥ 5 чинники ризику (34,9 та 13,9 %), статистично значущо вищі рівні ЗХС, ХС ЛПНГ, тригліцеридів, АпоВ, значення співвідношення АпоВ/АпоА1 та нижчий вміст ХС ЛПВГ і Апо А1. Вираженість цих порушень прямо пропорційно корелювала з інтенсивністю тютюнокуріння. У жінок‑курців наявність НС асоціювалася (р < 0,05) з ДЛП (ЗХС > 4 ммоль (відносний ризик (ВР) — 12,02, 95 % довірчий інтервал (ДІ) 8,12 — 16,32), ХС ЛПНГ > 1,8 ммоль/л (ВР 9,32; 95 % ДІ 6,13 — 12,56), ХС ЛПВГ < 1,2 ммоль/л (ВР 3,91; 95 % ДІ 2,12 — 5,45)), АГ (ВР 3,49; 95 % ДІ 2,96 — 4,25), ендотеліальною дисфункцією (ЕТ‑1 > 7,87 пг/мл (ВР 7,44; 95 % ДІ 2,89 — 6,21), eNOS < 180 пг/мл (ВР 3,42; 95 % ДІ 2,16 — 4,78), TGF‑b2 < 168 пг/мл (ВР 4,13; 95 % ДІ 2,78 — 5,92)), активністю системного запалення та пероксидації (С‑РП > 3 мг/л (ВР 3,62; 95 % ДІ 2,15 — 4,56), малоновий діальдегід > 0,45 нмоль/мг (ВР 2,89; 95 % ДІ 1,55 — 3,91), церулоплазмін > 380 мг/(л · год) (ВР 2,34; 95 % ДІ 1,46 — 3,25)). У жінок‑курців із НС на відміну від жінок, які не курять, виявлено сильний множинний кореляційний зв’язок між TGF‑b2, ЕТ‑1 і тютюнокурінням (R = 0,60, р = 0,000003). Встановлено високий прогнозований ризик розвитку НС при тривалості тютюнокуріння > 12 років, ЕТ‑1 > 30 пг/мл, TGF‑b2 < 145 пг/мл, індексі маси тіла > 30 кг/м² та С‑РП > 14 мг/л. У жінок‑курців, яким додатково призначали кверцетин, реєстрували статистично значущо вираженішу (в 1,4 — 1,7 разу) позитивну динаміку зазначених показників як порівняно з курцями, котрі отримували лише рекомендовану терапію, так і з некурцями, яким призначали кверцетин.

Висновки. Розвиток нестабільної стенокардії у жінок‑курців відбувається в умовах найвищої активності системного запалення, вільнорадикального окиснення та найнижчого рівня ендотеліального захисту. Кверцетин, призначений додатково до стандартної терапії, поліпшує лікування нестабільної стенокардії у жінок‑курців.